Корпусний підхід до виявлення фокалізаторів у романі Айріс Мердок «Пора Янголів»

Abstract

У статті розглядається роль дієслів сприйняття (verba sentiendi) як ключових маркерів фокалізації у художньому тексті. Не зважаючи на те, що дослідники вказують на різні маркери фокалізації, вони досить одностайні у визначення дієслів verba sentiendi як важливих засобів конструювання фокалізації в художньому творі. За допомогою корпусного менеджера LancsBox було проведено аналіз частоти слововживань дієслів в романі Айріс Мердок «Пора янголів», виділено 13 найпоширеніших дієслів сприйняття, розподілено їх на 4 мікрокатегорії. Отриманий дані були за-стосовані для порівняння частотності слововживань зазначеної категорії дієслів у творах ще двох британських авторок та із загальним корпусом художньої літератури у BNC2014. У романі Айріс Мердок найпоширенішими дієсловами сприйняття були лексеми, що належать до категорії «розумова діяльність», а саме think, know, suppose, understand, believe, mean, а також група дієслів перцепції (see, hear). Другою за чисельністю стала категорія дієслів на позначення психоемоційного стану (feel, want, seem). Відносно поширеними виявились дієслова to love та to like, що належать до категорії «ставлення». Саме ці дієслова є досить поширеними як у художній літературі в цілому, так і в творах інших авторів, яким також властива варіабельна фокалізація. Однак у кожному випадку відмічаємо особливості переважання певних дієслів, що може бути співвіднесене із сюжетом твору. Глибший інтерпретаційний та семантичний аналіз розділів роману Айріс Мердок показав, що не всі дієслова сприйняття представляють саме ментальний простір фокалізатора, але їх переважна більшість (>50%) прямо стосується перспективи конкретного персонажа-фокалізатора. Ці дієслова не лише допомагають визначити, хто є фокалізатором, а й створюють ефект занурення читача в суб’єктивне сприйняття подій персонажем, активізуючи його роль у конструюванні смислу подій.

The article examines the role of verba sentiendi as key markers of focalization in a fiction text. Despite the fact that researchers point to different markers of focalization, they are quite unanimous in identifying verba sentiendi as an important means of constructing perspective in a literary work. Using the LancsBox corpus manager, we analysed the frequency of verb occurrences in Iris Murdoch’s novel The Time of the Angels, identified 13 most common verbs of perception, and divided them into 4 micro categories. The obtained data were used to compare the frequency of word usage of this category of verbs in the works of two other British authors and with the general corpus of fiction in BNC2014. In Iris Murdoch’s novel, the most common verbs of perception were lexemes belonging to the category of “mental activity”, namely think, know, suppose, understand, believe, mean, as well as a group of perception verbs (see, hear). The second largest category was verbs denoting psycho-emotional states (feel, want, seem). The verbs to love and to like, which belong to the category of attitude, were relatively common. These verbs are quite common both in fiction in general and in the works of other authors, which are also characterized by variable focusing. However, in each case, we note the peculiarities of the prevalence of certain verbs, which can be correlated with the plot of the novel. A deeper interpretive and semantic analysis of the chapters of Iris Murdoch’s novel showed that not all verbs of perception represent the mental space of the focalizer, but the vast majority of them (>50%) directly relate to the perspective of a particular focalizing character. These verbs not only help to determine who the focalizer is but also create the effect of immersing the reader in the character’s subjective perception of events, activating his/her role in constructing the meaning of events.