Взаємний вплив мікробіоти кишечника та лейоміоми матки

Abstract

Міома матки є одним із найпоширеніших гінекологічних захворювань серед жінок репродуктивного віку. Дисбактеріоз кишечника також стає все більш вивченим аспектом медицини, оскільки його зв'язок з різноманітними порушеннями здоров'я, включаючи гінекологічні захворювання, набуває все більшого значення. Згідно з останніми дослідженнями, зміни в мікробіоті кишечника можуть мати важливу роль у патогенезі міоми матки. Взаємозв’язок між розвитком міоми та станом мікробіоти кишечника здійснюється через механізми регуляції естрогену, запальні реакції та зміни метаболізму мікроорганізмів. Зокрема, зміни складу кишкової флори, такі як зменшення різноманітності мікробіоти, можуть впливати на рівні естрогенів та сприяти розвитку міоми. Метою цієї роботи є вивчення взаємозв'язку між станом мікробіоти кишечника і розвитком міоми матки, а також можливостей корекції мікробіоти для зниження ризику розвитку цієї патології. Методи і матеріали: використано бібліографічний аналіз наукових джерел, контент-аналіз літератури, порівняльний підхід і синтетичний метод дослідження. Проведено семантичне групування даних щодо впливу кишкового мікробіому на розвиток міоми матки. Результати: виявлено, що основними компонентами мікробіоти кишечника є бактерії типів Firmicutes та Bacteroidetes, що складають майже 90% кишкової флори. У жінок із міомою матки спостерігається підвищена частка Proteobacteria і Firmicutes при одночасному зниженні Bacteroidetes. Зміни в складі мікробіоти можуть бути пов’язані з різними чинниками, такими як вік, харчування, застосування антибіотиків та генетичні особливості. Після операції з гістеректомії спостерігається зміна гормональних рівнів, що призводить до зниження рівнів естрадіолу і антимюллерового гормону та підвищення рівня фолікулостимулюючого гормону. Зниження рівня естрогену призводить до змін у складі мікробіоти кишечника. Також дослідження показують, що використання антибіотиків може негативно впливати на різноманітність мікробіоти і стимулювати розвиток патогенних бактерій, що підвищує ризик розвитку гінекологічних захворювань, включаючи міому матки. Важливою складовою для підтримки здорової кишкової флори є пробіотики, що сприяють збереженню балансу мікробіоти і зміцненню слизового бар'єру кишечника. Пребіотики, у свою чергу, покращують метаболізм глюкози та знижують апетит, що також може впливати на здоров'я жінок, зокрема на зменшення ризику розвитку міоми матки. Висновки: порушення кишкового мікробіому може бути одним із тригерних механізмів розвитку міоми матки через його вплив на рівень естрогенів і запальні процеси. Корекція мікробіоти через дієту, пробіотичну та пребіотичну терапію може стати перспективним підходом до профілактики та лікування цього захворювання. Це відкриває нові можливості для поліпшення репродуктивного здоров’я жінок і розробки нових терапевтичних стратегій.

Uterine fibroids are one of the most common gynecological diseases among women of reproductive age. Intestinal dysbiosis is also becoming an increasingly studied aspect of medicine due to its connection with various health disorders, including gynecological diseases, gaining more significance. According to recent studies, changes in the gut microbiota may play an important role in the pathogenesis of uterine fibroids. The relationship between the development of fibroids and the state of the gut microbiota is mediated through mechanisms such as estrogen regulation, inflammatory responses, and changes in the metabolism of microorganisms. In particular, alterations in the composition of the gut flora, such as a decrease in microbiota diversity, can affect estrogen levels and contribute to the development of fibroids. The aim of this study is to investigate the relationship between the state of the gut microbiota and the development of uterine fibroids, as well as the potential for correcting the microbiota to reduce the risk of this pathology. Methods and materials: A bibliographic analysis of scientific sources, content analysis of literature, a comparative approach, and a synthetic research method were used. Semantic grouping of data on the impact of the gut microbiome on the development of uterine fibroids was performed. Results: It was found that the main components of the gut microbiota are bacteria of the Firmicutes and Bacteroidetes types, which constitute almost 90% of the gut flora. In women with uterine fibroids, there is an increased proportion of Proteobacteria and Firmicutes, with a simultaneous decrease in Bacteroidetes. Changes in the microbiota composition can be associated with various factors such as age, diet, antibiotic use, and genetic traits. After a hysterectomy, hormonal changes occur, leading to a decrease in estradiol and anti-Müllerian hormone levels, as well as an increase in follicle-stimulating hormone levels The reduction in estrogen levels leads to changes in the composition of the gut microbiota. Studies also show that the use of antibiotics can negatively affect microbiota diversity and stimulate the growth of pathogenic bacteria, which increases the risk of gynecological diseases, including uterine fibroids. An important component for maintaining healthy gut flora is probiotics, which help preserve the microbiota balance and strengthen the intestinal mucosal barrier. Prebiotics, in turn, improve glucose metabolism and reduce appetite, which may also influence women's health, particularly in reducing the risk of uterine fibroids. Conclusions: Disturbances in the gut microbiome may be one of the triggering mechanisms in the development of uterine fibroids through its impact on estrogen levels and inflammatory processes. Correcting the microbiota through diet, probiotic, and prebiotic therapy could be a promising approach for the prevention and treatment of this disease. This opens new opportunities for improving women's reproductive health and developing new therapeutic strategies.