Українсько-російські відносини у мовній картині світу українців (на матеріалі фразеологізмів української мови)

Abstract

Пропонована стаття має етнолінгвістичне спрямування, а саме: вивчає взаємозв’язок між фразеологією української мови та історично-культурним розвитком українського етносу, і базується на таких загально визнаних висновках сучасного мовознавства: – асиметричність / неповторність відображення об’єктивної дійсності та внутрішнього стану людини у мовних картинах світу різних етносів; – переконливе віддзеркалення неоднорідності світосприйняття фразеологізмами як мовними знаками, які є результатом цілісного, образного переосмислення їх компонентного складу; – важливість усвідомлення й розуміння особливостей мовних картин світу різних етносів для досягнення успіху в міжкультурній комунікації на сучасному складному етапі еволюції світового суспільства. Двоєдина мета дослідження, предметом якого стали вісімнадцять поширених в українській мові фразеологізмів з компонентом-топонімом російського походження, полягає в розкритті історично обумовленої експресивно-емоційної оцінки, закріпленої українським етносом за російськими географічними назвами у складі україномовних фразеологічних виразів, та формулюванні на цій основі обґрунтованого висновку про характер українсько-російських відносин в історичній свідомості українського етносу. Проведений аналіз структури та номінативної і конотативної функцій зазначених фразеологізмів дає підстави для таких узагальнень: – українські фразеологізми з російськими топонімами мають різне структурне оформлення (від двох слів до повних речень), що підкреслює креативність українського етносу та використання ним усіх наявних мовних засобів при висловленні думок щодо ставлення до росії; – в номінативному плані досліджувані фразеологізми відображають широкий та розмаїтий спектр сфер людського буття; – в конотативному аспекті українськомовні фразеологізми, до складу яких як компоненти входять російські топоніми, характеризуються яскравим негативним емоційно-оцінним наповненням; – проаналізовані фразеологізми засвідчують негативні, критичні, частково насмішливі суспільні асоціації українських мовців щодо відповідних населених пунктів / територій росії. Результати дослідження розвінчують міф радянської / російської пропаганди про «братні народи», безсумнівно доводять, що українці ніколи не сприймали себе братами росіян.

This article has an ethnolinguistic orientation, examining the relationship between the phraseology of the Ukrainian language and the historical and cultural development of the Ukrainian ethnos. It is based on the following generally recognized conclusions of modern linguistics: – Asymmetry/uniqueness of the reflection of objective reality and the inner state of people in the linguistic worldviews of different ethnic groups; – a meaningful reflection of the heterogeneity of world perception through idioms as linguistic signs that are the result of a holistic, figurative semantic transformation of their components; – the importance of knowledge and understanding of the peculiarities of the linguistic worldviews of different ethnic groups for the success of intercultural communication in the current complex world community development phase. The study has two main aims, focusing on eighteen idioms commonly found in the Ukrainian language, including placename components of Russian origin. It seeks to uncover the historical and emotional evaluations that the Ukrainian people associate with these Russian place names within their idiomatic expressions. Based on these findings, the study aims to provide a well-reasoned conclusion regarding the nature of Ukrainian-Russian relations as understood in the historical consciousness of the Ukrainian ethnos. The analysis of the structure, nominative and connotative functions of these idioms gives rise to the following generalizations: – Ukrainian phraseologies with Russian place names have different form structures (from two words to whole sentences), which emphasizes the creativity of the Ukrainian ethnos and its use of all available linguistic means in expressing opinions about attitudes towards Russia; – in the nominative aspect, the analyzed idioms reflect a broad and diverse spectrum of areas of human existence; – in the connotative aspect, the Ukrainian-language phraseologies that contain Russian place names as components are characterized by a clear negative emotional and expressive evaluation; – the analyzed idioms express negative, critical, sometimes mocking social associations of Ukrainian speakers with Russia's respective cities/rivers/territories. The results of the study debunk the myth of Soviet / Russian propaganda of the ‘brotherly peoples’ and prove beyond doubt that the Ukrainians have never understood and felt themselves to be brothers of the Russians.