Право на релігійну свободу: динаміка змісту поняття

Abstract

Стаття стосується аналізу динаміки змісту релігійної свободи й має на меті відобразити трансформацію змісту права на релігійну свободу в історичній ретроспективі та сформувати узагальнені моделі такого змісту, а також спрогнозувати перспективи подальшої динаміки таких змін. Актуальність дослідження обґрунтовується, зокрема, такими факторами. По-перше, питання здійснення права на релігійну свободу є нагальним у контексті зростання числа прихильників тієї чи іншої релігії, а також використання релігійних наративів у політичних цілях. По-друге, новітні чинники формування постсекулярного суспільства (урізноманітнення відношення до релігії й типів релігійності) зумовлюють ерозію класичного визначення предмету релігійної свободи. По-третє, прогнозування подальшого розвитку релігійної свободи потребує аналізу її становлен-ня й історичних трансформацій, що залишається недостатньо вивченим у вітчизняній доктрині. У статті обґрунтовано, що зміст (предмет) релігійної свободи (зокрема, європейської традиції її розуміння) багатократно зазнавав суттєвих змін, що впливало на концепції й обсяг державно-конфесійної взаємодії, а також і на принципи визначення відповідних норм. Відтак, необхідно, дослідивши окремі епохи становлення релігійної свободи виокремити її загальний зміст і тенденції розвитку. Таке дослідження провадиться на основі історико-правничих джерел і доктринальних відомостей.Обґрунтовано, що історичний розвиток релігійної свободи демонструє її динамічний розвиток і набуття її змістом усе більш широкого обсягу. Антична візія релігійної свободи характеризується утвердженням віросповідання одного з альтернативних культів (визначених територіально) як правового обов’язку. Водночас, єдине тло (принцип) усіх культів не дає проявитися вибору й, відтак, призводить до імпліцитного нівелювання значення релігійної свободи. У середньовічному праві релігійна свобода нівелюється експліцитним чином; утверджується віросповідання єдиного культу як правового обов’язку (відбувається рецепція обов’язковості із запереченням альтернативності стосовно античності). Дійсна релігійна свобода постає в Новий час як можливість осіб обирати та змінювати віровизнання та вільно здійснювати відповідне віросповідання. Цей процес супроводжується становленням секулярної держави. Часткова релігійна свобода, заснована на обмеженому санкціонованому державою виборі, згодом трансформується в повну з необмеженим вільним вибором. Така концепція панує в міжнародному праві й національному законодавстві наразі.Подальший розвиток релігійної свободи можливий у контексті викликів постсекулярного суспільства, що включають урізноманітнення відношення до релігії й типів релігійності, а також поширення світогляду, заснованого на нерелігійній вірі. Ця концепція наразі набула найбільшого розвитку у практиці тлумачення та застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, викладеній у рішеннях ЄСПЛ. Така практика підлягає детальному вивченню в подальшому дослідженні.

This article analyzes the dynamics of the content of the freedom of religion aiming to reflect the transformation of the right to freedom of religion in historical perspective and forming generalized models of such content, as well as prognosing the prospects for further dynamics of these changes. The relevance of the study is justified by several factors. Firstly, the issue of exercising the right to freedom of religion is urgent in the context of the growing number of followers of various religions, as well as the use of religious narratives for political purposes. Secondly, contemporary factors shaping post-secular society (diversification of attitudes towards religion and types of religiosity) contribute to the erosion of the classical definition of the subject of freedom of religion. Thirdly, forecasting the further development of freedom of religion requires an analysis of its formation and historical transformations, which remains insufficiently studied in domestic doctrine.The article argues that the content (subject) of freedom of religion (especially within the European tradition of understanding it) has undergone significant changes, influencing the concepts and scope of state-confessional interaction, as well as the principles of defining relevant norms. Therefore, it is necessary, having examined individual epochs of the formation of freedom of religion, to identify its general meaning and development trends. Such research is conducted based on historical-legal sources and doctrinal knowledge.It is argued that the historical development of freedom of religion demonstrates its dynamic evolution and the acquisition of an increasingly broader scope. The ancient vision of freedom of religion is characterized by the assertion of adherence to one of the alternative cults (territorially defined) as a legal duty. However, the common background (principle) of all cults does not allow for choice and thus leads to the implicit leveling of the significance of freedom of religion. In medieval law, freedom of religion is explicitly leveled; adherence to a single cult is affirmed as a legal duty (reception of obligation with denial of alternative compared to antiquity).Actual freedom of religion emerges in modern times as the ability of individuals to choose and change beliefs freely and to freely practice their religion. This process is accompanied by the formation of a secular state. Partial freedom of religion, based on limited state-sanctioned choice, later transforms into full freedom with unrestricted free choice. Such a concept prevails in international law and national legislation currently.Further development of freedom of religion is possible in the context of challenges of post-secular society, including diversification of attitudes towards religion and types of religiosity, as well as the spread of a worldview based on non-religious faith. This concept has now seen the most development in the practice of interpretation and application of the European Convention on Human Rights, as set out in the decisions of the European Court of Human Rights. This practice requires detailed study in further research.