Підходи до відтворення українських замовлянь, благословень і прокльонів як фольклорних елементів у кіноперекладі корейською мовою

Abstract

Стаття присвячена дослідженню проблеми відтворення українських фольклорних елементів, зокрема замовлянь, благословень і прокльонів, у кіноперекладі корейською мовою. З огляду на те, що ці елементи фольклору є важливими носіями культурних цінностей і вірувань, вони створюють певні труднощі при їхньому перекладі, оскільки мають специфічну культурну та мовну природу. Метою дослідження є аналіз основних підходів до перекладу зазначених фольклорних елементів у кінематографі з української на корейську мову, визначення лексико-синтаксичних особливостей їх адаптації та вивчення прагматичних і комунікативних аспектів таких перетворень. У процесі дослідження використовуються оцінюється, як у корейському кіноперекладі змінюються метафори, образи й культурні асоціації, характерні для українського фольклору. Окрему увагу приділено трансформаціям, які відбуваються при перекладі специфічних фольклорних виразів, таких як замовляння, благословення та прокльони, і тому визначаються основні перекладацькі стратегії для адекватного відтворення цих елементів у корейському мовному контексті. Дослідження показує, що переклад фольклорних елементів на корейську мову вимагає значної адаптації, оскільки деякі образи і культурні концепти не мають прямих відповідників у корейській мові. Це призводить до необхідності використання узагальнених термінів і заміни символічних елементів на більш нейтральні чи зрозумілі для носіїв корейської мови концепти. Водночас зберігається основний смисловий зміст, що дозволяє передати загальну ідею побажань або прокльонів, хоча культурні конотації можуть бути втрачені або змінені. У результаті дослідження виділено кілька основних підходів до перекладу фольклорних елементів, серед яких є як дослівні, так і більш вільні адаптаційні стратегії, що дозволяють досягти ефективної передачі змісту, зберігаючи прагматичну функцію висловів у новому культурному контексті.

The article is devoted to the study of the problem of reproducing Ukrainian folkloric elements, in particular, incantations, blessings, and curses, in film translation into Korean. Since these elements of folklore are important bearers of cultural values and beliefs, they create certain difficulties in translation due to their specific cultural and linguistic nature. The aim of the study is to analyze the main approaches to translating these folkloric elements in cinema from Ukrainian to Korean, to identify the lexical-syntactic features of their adaptation, and to examine the pragmatic and communicative aspects of such transformations. The study evaluates how metaphors, images, and cultural associations characteristic of Ukrainian folklore change in Korean film translation. Special attention is given to the transformations that occur when translating specific folkloric expressions, such as incantations, blessings, and curses, and the main translation strategies for adequately reproducing these elements in the Korean linguistic context are identified. The research shows that translating folkloric elements into Korean requires significant adaptation, as some images and cultural concepts do not have direct equivalents in the Korean language. This leads to the necessity of using generalized terms and replacing symbolic elements with more neutral or understandable concepts for Korean speakers. At the same time, the core semantic meaning is preserved, allowing the general idea of wishes or curses to be conveyed, although cultural connotations may be lost or altered. As a result of the study, several main approaches to translating folkloric elements are highlighted, including both literal and more free adaptation strategies, which allow for effective transmission of meaning while preserving the pragmatic function of expressions in the new cultural context.