Внесок Лева Полюги в розвиток авторської лексикографії (на матеріалі творчості Івана Франка)

Abstract

Стаття присвячена аналізові внеску Лева Полюги в розвиток української авторської лексикографії (на матеріалі поетичних творів Івана Франка). У роботі окреслено значення авторської лексикографії як окремої галузі мовознавства, що досліджує й систематизує словниковий склад індивідуального мовлення письменника. Проаналізовано попередні напрацювання дослідників у цій сфері та визначено місце праці Л. М. Полюги серед них. Описано зміст та структуру словопокажчика «Лексика поетичних творів Івана Франка» (1990), укладеного в співавторстві з І. І. Коваликом та І. Й. Ощипко, який є зразком комплексного лексикографічного опису індивідуального стилю письменника. Наведено основні особливості поетичної мови Івана Франка, виявлені в словнику: значна кількість оказіоналізмів й авторських неологізмів, зокрема характерні для поета складні авторські прикметники та інші лексичні новотвори, що відображають мовну індивідуальність Франка. Основну увагу зосереджено на ролі Л. М. Полюги в укладанні зазначеного словника. Охарактеризовано застосовані методи дослідження: кількісний аналіз і лексико-статистичний підхід (для підрахунку частотності та різноманітності словника поета), ономастичний аналіз (для виокремлення й опису власних назв у текстах), а також принципи лексикографічної систематизації зібраного матеріалу. Встановлено, що мовознавець вперше в українській лексикографії реалізував метод кількісного аналізу в описі поетичної мови, забезпечивши статистичну достовірність й об’єктивність укладеного словника. Його підходи дозволили виявити частотні моделі слововживання, тематичні домінанти та лексико-семантичні особливості поетичної мови І. Франка. Визначено наукове та практичне значення праці Л. М. Полюги для сучасних франкознавчих студій, діалектології, ономастики та корпусної лінгвістики. Акцентовано на актуальності лексикографічного доробку в контексті цифровізації мовних ресурсів та перспектив його використання для створення сучасних електронних авторських словників. Зроблено висновок, що досвід Л. М. Полюги є основою для подальших досліджень мовної індивідуальності українських письменників та свідченням високого рівня національної лексикографічної традиції.

The article is devoted to the analysis of Lev Poluga’s contribution to the development of Ukrainian authorial lexicography (based on the material of Ivan Franko’s poetic works). The work outlines the significance of authorial lexicography as a separate branch of linguistics that studies and systematizes the vocabulary of a writer's individual speech. The previous work of researchers in this field is analyzed and the place of L. M. Poluga’s work among them is determined. The content and structure of the work «Lexic of the Poetic Works of Ivan Franko» (1990), compiled in co-authorship with I. I. Kovalyk and I. Y. Oshchypko, which is an example of a comprehensive lexicographical description of the writer’s individual style, is described. The main features of Ivan Franko’s poetic language, revealed in the dictionary, are presented: a significant number of occasionalisms and authorial neologisms, complex authorial adjectives characteristic of the poet, and other lexical innovations that reflect Franko’s linguistic individuality. The main attention is focused on the role of L. M. Poluga in compiling the specified dictionary. The applied research methods are characterized: quantitative analysis and lexical-statistical approach (to calculate the frequency and diversity of the poet's dictionary), onomastic analysis (to isolate and describe proper names in texts), as well as the principles of lexicographic systematization of the collected material. It is established that the linguist was the first in Ukrainian lexicography to implement the method of quantitative analysis in the description of poetic language, ensuring the statistical reliability, and objectivity of the compiled dictionary. His approaches made it possible to identify frequency patterns of word use, thematic dominants and lexical-semantic features of I. Franko’s poetic language. The scientific and practical significance of L. M. Poluga’s work for modern Francophilology studies, dialectology, onomastics, and corpus linguistics is determined. The emphasis is on the relevance of lexicographic achievements in the context of the digitalization of language resources and the prospects for its use in the creation of modern electronic author’s dictionaries. It is concluded that the experience of L. M. Poluga is the basis for further research into the linguistic individuality of Ukrainian writers and evidence of the high level of national lexicographic tradition.