Нормативізм як науковий підхід: Французька інтерпретація

Abstract

У статті розкривається концепція нормативізму як наукового підходу у контексті фран цузької правової традиції, з акцентом на вплив Ганса Кельзена та розвиток його ідей у теорії та практиці французького конституційного права. Нормативізм необхідно розуміти як одну з форм юридичного позитивізму, що розглядає право як систему норм, неза лежних від соціальних норм. Особливу увагу приділено дихотомії «право/наука права», застосуванню юридичних фікцій, а також концепції формальної чинності та ієрархії норм. Проаналізовано вплив кельзенівського нормативізму на формування Конституційної ради, яка на початку свого існування не вважалася юрисдикцією у повноцінному зна ченні. У статті показано, що французький орган конституційної юрисдикції реалізовує нормативістський підхід через техніку застережень щодо тлумачення, аналіз відповід ності актів формальним конституційним нормам, а також інститут «суддів-фільтрів», що підтримує замкненість системи. Зроблено акцент також на випадки відступів від нормативізму у судовій практиці Ради, зокрема, у рішеннях щодо захисту людської гідності та свободи асоціацій, у яких орган конституційної юрисдикції виводить принципи із джерел, що становлять «блок конституційності», у першу чергу, з Преамбули до Конституції 1946 року. Зроблено висновок, що нормативізм у французькому праві не є догматичним, а адаптовується до сучасних вимог правозастосування, особливо у сфері захисту прав людини. Така еволюція демонструє гнучкість позитивістської методології, що дозволяє балансувати між формальною логікою та ціннісними аспектами.

The article reveals the concept of normativism as a scientific approach in the context of the French legal tradition, with an emphasis on the influence of Hans Kelsen and the development of his ideas in the theory and practice of French constitutional law. Normativism should be understood as one of the forms of legal positivism, which considers law as a system of norms independent of social norms. Particular attention is paid to the dichotomy «law/science of law», the use of legal fictions, as well as the concept of formal validity and hierarchy of norms. The influence of Kelsenian normativism on the formation of the Constitutional Council, which at the beginning of its existence was not considered a jurisdiction in the full sense, is analyzed. The article shows that the French body of constitutional jurisdiction implements a normativist approach through the technique of reservations on interpretation, analysis of the compliance of acts with formal constitutional norms, as well as the institution of «judges-filters», which maintains the closedness of the system. Emphasis is also placed on cases of departures from normativism in the Council’s case law, in particular, in decisions on the protection of human dignity and freedom of association, in which the body of constitutional jurisdiction derives principles from sources that constitute the «constitutionality block», primarily from the Preamble to the 1946 Constitution. It is concluded that normativism in French law is not dogmatic, but adapts to modern requirements of law enforcement, especially in the field of human rights protection. Such evolution demonstrates the flexibility of positivist methodology, which allows balancing between formal logic and value aspects.