Мандрівні моделі імагопозиції персонажів роману Василя Махна «Вічний календар»

Abstract

У статті за допомогою провідного імагологічного методу досліджено основні мандрівні моделі імагопозиції персонажів роману Василя Махна «Вічний календар» (2019). Проблема художньої рецепції й відтворення свого й чужого у літературній науковій думці, зокрема у світлі імагологічних студій, набула актуальності ще з середини ХХ століття. Повоєнна дійсність, міграційні тенденційні, глобалізаційні зрушення, відкритість кордонів посприяли розвитку дискурсу подорожей у текстах. Особливо дослідників цікавлять твори, поетика яких полягає у відтворенні мультикультурних просторів, у переплетенні звичаїв, традицій, історій, побуту різноманітних етносів, у пізнанні нових світів іншого за допомогою мандрівок. Розмаїта художня мапа й широкий історичний діапазон тексту Василя Махна «Вічний календар» охоплюють досвіди подорожніх XVII–ХХІ сторіч у межах топографії сучасної Тернопільщини (Бучач, Чортків, Язловець) та просторів Єрусалима, Стамбула, Нью-Йорка та інших. Метою статті є аналіз та систематизація основних мандрівних імагопозицій, притаманних персонажам досліджуваного роману. Завдання студії також передбачають осмислення своєрідності кожної з моделей імагопозиції, означення їхньої ролі у репрезентації різноманітних характерів персонажів-мандрівників у тексті Василя Махна. У статті виокремлено персонажів роману «Вічний календар», які так чи так відповідають концепту homo viator. Серед них основними є сім’я Ашкеназі, мігрант Дмитро Мехамет (він же – просто Д.), капітан галери-баштарди Пападуполос, купець і паломник Минас Сиринович, фальшивий спаситель Саббатай Цві та інші. У роботі проаналізовано інформаційні, соціальні, психологічні виміри рецепції чужинців відповідно до типу мандрівки й доведено, що залежно від цілі й способу подорожей взаємодія з культурами іншого різниться. У статті означено домінантні моделі мандрівних імагопозицій персонажів роману Василя Махна, серед яких провідними можна визначити такі: лжемесіанська, що полягає в пошуках ідентичності шляхом возвеличення над культурою іншого (Саббатай Цві); комерційна, у контексті котрої вагомими є торгові інтереси, а ознайомлення з чужими культурами постає другорядним (Ашкеназі-старший і Пападуполос); паломницька, основа якої – мандрівка сакральними місцями (Минас Сиринович); емоційно-когнітивна, що зумовлена допитливістю й цікавістю до нових культурних просторів (Ашкеназі-молодший); мігрантська, котра спонукає до зіставлення досвідів проживання в різних країнах (Дмитро Мехамет).

The article deals with the main travel models of imagopositioning of characters in Vasyl Makhno`s novel «Eternal Calendar» (2019) with the help of the dominant imagological method. The issue of artistic reception and representation of «own» and «other» in literary studies has been relevant since the mid-20th century particularly in the light of imagology. Post-war reality, migration trends, globalization shifts, and open borders have contributed to the discourse of journeys in texts. Researchers are interested in works which poetics involves the reproduction of multicultural spaces, intertwining customs, traditions, histories, and lifestyles of various ethnic groups, exploring new worlds of the «other» through travels. The diverse artistic map and broad historical range of Vasyl Makhno`s text «Eternal Calendar» encompass the experiences of travelers from the 17th to the 21st centuries within the topography of modern Ternopil region (Buchach, Chortkiv, Yazlovets) and spaces of Jerusalem, Istanbul, New York, and others. The aim of the article is to analyze and systematize the main travel imagopositions inherent in the characters of the studied novel. The task of the study also includes understanding the uniqueness of each imagoposition model, characterizing their role in representing diverse characters of travelers in Vasyl Makhno`s text. The article identifies characters that correspond in some way to the homo viator concept in the novel «Eternal Calendar ». Among them are the Ashkenazi family, migrant Dmytro Mekhamet (also known as D.), captain of the galley-bastard Papadupolos, merchant and pilgrim Mynas Syrynovych, false messiah Sabbatai Zevi, and others. The study analyzes informational, social, and psychological dimensions of reception of strangers according to the type of journey and demonstrates that interaction with cultures of the «other» varied depending on the purpose and method of travel. The dominant models of travel imagopositions of characters in Vasyl Makhno’s novel are identified in the article, among which the following are prominent: false messianic, characterized by seeking identity through glorification above the culture of the other (Sabbatai Zevi); commercial, in which trade interests are significant and acquaintance with foreign cultures is secondary (Ashkenazi senior and Papadupolos); pilgrim, based on journey to sacred places (Mynas Syrynovych); emotionalcognitive, driven by curiosity and interest in new cultural spaces (Ashkenazi junior); migrant, which prompts comparison of experiences living in different countries (Dmytro Mekhamet).