Еволюція образу Лесі Українки в сучасній літературі для дітей та юнацтва

Abstract

Образи визначних історичних осіб, зокрема письменників, у літературі для дітей та юнацтва є важливим чинником пізнання читачами минулого часу та його найяскравіших представників. У цьому аспекті заслуговує уваги постать Лесі Українки, яка посідає чільне серед класиків української літератури. Читацької аудиторія юного віку відзначається особливою специфікою сприйняттям тексту, тому її запити є складними для реалізації. За останні десятиліття візія Лесі Українки в літературних творах суттєво змінилася, що стало наслідком утвердження демократичних засад в незалежній Україні. Мета статті – здійснити аналіз динаміки інтерпретації образу Лесі Українки у художньо-біографічних творах від епохи шістдесятництва до сьогодення та визначити панівні тенденції у цій сфері. Дослідження спирається на методологічний плюралізм, оскільки в ньому літературознавча увага до поетики поєднана з урахуванням біографічної компетентності автора та дидактичної вартості книги. У студії проаналізовано особливості зображення Лесі Українки у текстах радянських письменників К. Граната («Велет розпалює ватру»), М. Олійника («Дочка Прометея»), А. Костенка («Леся Українка»). На їхньому тлі суттєво відрізняються пошуки літераторів останніх десятиліть, які представлені книгами А. Диби («Далека принцеса»), Є. Білоусова («Лесина пісня»), Н. Малетич («Леся. Мандрівний клубочок»). Їхній пафос суголосний поглядам сучасних науковців (Г. Грабовича, О. Забужко), які наполягають на руйнуванні стереотипів радянського зразка, потребі обґрунтовувати портрет Лесі Українки як живої людини, що гостро реагувала на антиколоніальні виклики своєї доби та усвідомлювала власну літературну місію. Дослідження доводить, що письменниками нового покоління значною мірою подолано канонізовані кліше, які панували в умовах ідеологічного тиску. Нині Лесю Українку змальовують переважно у світлі національного укорінення, наголошуючи на її винятковій освіченості, відкритості до всього світу. Її дитинство і підлітковий вік представлено для сучасного юного читача низкою яскравих вражень, які вплинули на світогляд і розвиток літературного таланту майбутньої письменниці.

The portrayal of prominent historical figures, including writers, in literature for children and adolescents plays a crucial role in shaping young readers’ understanding of the past and its key figures. In this context, the figure of Lesya Ukrainka, a central figure in Ukrainian literature, warrants scholarly attention. Young readers possess distinctive modes of textual perception, which presents challenges in meeting their interpretative expectations. Over the past decades, the literary representation of Lesya Ukrainka has undergone significant transformations, reflecting the broader democratic changes in independent Ukraine. This article aims to analyse the evolution of Lesya Ukrainka’s portrayal in fiction and biographical literature from the 1960s to the present and to identify prevailing trends in this field. The study employs a pluralistic methodology, integrating literary analysis of poetics, biographical insights, and the didactic value of the texts. It examines the depiction of Lesya Ukrainka in works by Soviet-era authors such as K. Granat (The Giant Kindles the Fire), M. Oliynyk (Prometheus’ Daughter), and A. Kostenko (Lesya Ukrainka). In contrast, more recent interpretations by contemporary authors, including A. Dyba (The Faraway Princess), Ye. Bilousov (Lesya’s Song), and N. Maletich (Lesya: A Traveling Globe), present a markedly different perspective. Their approach aligns with the views of modern scholars such as H. Hrabovych and O. Zabuzhko, who emphasize the necessity of dismantling Soviet-era stereotypes and portraying Lesya Ukrainka as a dynamic historical figure deeply engaged with the anti-colonial struggles of her time and conscious of her literary mission. The study demonstrates that contemporary authors have largely transcended the canonized clichés imposed by ideological constraints. Currently, Lesya Ukrainka is primarily portrayed through the lens of her national identity, exceptional educational background, and engagement with the global literary landscape. Her childhood and adolescence are presented to modern young readers through a series of vivid impressions that significantly influenced her worldview and literary development.