Комунікативно-прагматичні виміри повторів у художньому мовленні О. Забужко

Abstract

Стаття присвячена з’ясуванню функційного навантаження синтаксичних експресем, зокрема повторів, як елементів образно-виражальної системи художнього мовлення у мовостилі видатної сучасної української письменниці Оксани Забужко. Поняття індивідуального стилю є досить широким і вимагає аналізу насамперед його складників. Індивідуальна специфіка митця полягає у своєрідній інтерпретації об’єктивної дійсності і виборі таких мовних засобів, які у художньому творі відтворюють авторський задум, його інтенції. Мовна експресія як мовознавча категорія має різнорівневі засоби вираження. Інтелектуальний та емоційний плани мови взаємопов’язані, це тісно переплетені складники кожного висловлення, суб’єкт якого творить дійсність сам, обирає найоптимальніші засоби мови для реалізації задуму. Саме контекст, мовленнєва ситуація та семантична структура речення, створені автором, визначають комунікативний характер висловлення, в якому актуалізовані компоненти нерідко є експресивними, містять багатий семантичний потенціал, а виділювальна інтонація акцентує словесно-художню образність. Експресивність синтаксису пов’язана зі структурами, що мають у своїй семантиці відтінок розмовного, невимушеного стилю, а також з актуалізацією членів речення. Яскравим стилістико-синтаксичним явищем у мовній канві художнього тексту є повтор. Семантичні особливості повторів визначає комунікативна інтенція автора. Повтор – це опрацьований автором прийом, зумисне вжитий, спрямований на семантико-стилістичний ефект, естетичний вплив на реципієнта, на створення індивідуально-авторської виразності твору. Повтор є потужним засобом вираження різних емоцій, як авторських, так і персонажів, а отже, є засобом створення портретних характеристик у творі. Повтор також виконую інтонаційно-ритмічну функцію, є засобом актуалізації тих чи тих компонентів висловлення.

The article is devoted to the clarification of the functional load of syntactic expressemes, in particular repetitions, as elements of the figurative-expressive system of artistic speech in the speech style of the outstanding modern Ukrainian writer Oksana Zabuzhko. The concept of individual style is quite broad and requires the analysis, first of all, of its components. The individual specificity of the artist lies in a peculiar interpretation of objective reality and the choice of such linguistic means that in a work of art reproduce the author’s intention, his intentions. Linguistic expression as a linguistic category has different levels of means of expression, it is also relevant to psycholinguistics, philosophy, aesthetics, literary studies and other fields. The intellectual and emotional planes of speech are interconnected, these are closely intertwined components of each statement, the subject of which creates reality himself, chooses the most optimal means of speech to implement the idea. It is the context, speech situation and semantic structure of the sentence created by the author that determine the communicative nature of the statement, in which the actualized components are often expressive, contain rich semantic potential, and the allocative intonation emphasizes verbal and artistic imagery. The expressiveness of syntax is associated with structures that have a shade of colloquial, casual style in their semantics, as well as with the actualization of sentence members. A vivid stylistic and syntactic phenomenon in the linguistic canvas of a literary text is repetition. The semantic features of repetitions are determined by the author’s communicative intention. Repetition is a technique developed by the author, deliberately used, aimed at a semantic and stylistic effect, an aesthetic impact on the recipient, and at creating an individual and authorial expressiveness of the work. Repetition is a powerful means of expressing various emotions, both authorial and character, and therefore, is a means of creating portrait characteristics in the work. Repetition also performs an intonation-rhythmic function, is a means of actualizing certain components of the statement.