Повернення Дмитра Загула

Abstract

Уже після смерті Сталіна, 20 грудня 1954 року, Об’єднання Українських Письменників «Слово» в США надіслало делегатам Другого Всесоюзного з’їзду українських радянських письменників телеграму наступного змісту: «1930 року друкувалися 259 українських письменників. Після 1938 року з них друкувалися тільки 36. Просимо вияснити в МҐБ, де і чому зникли з української літератури 223 письменники?». За підрахунками одного з найвідоміших дослідників «українського розстріляного відродження» Юрія Лавріненка, «цифра 223 щезлих в СРСР українських письменників розшифровується так: розстріляно – 17; покінчили самогубством – 8; арештовані, заслані в табори й іншими поліційними заходами вилучені з літератури (серед них можуть бути розстріляні й померлі в концтаборах) – 175; зникли безвісти – 16; померли своєю смертю – 7». Серед жертв червоного терору був і Дмитро Загул, якого Віктор Петров (В. До монтович) назвав найвидатнішим із поетів літературної групи «Західна Україна».