Problematic aspects of translating international legal texts into Ukrainian

Abstract

The article examines the problematic aspects of translating international legal texts into Ukrainian, focusing on how lexical, grammatical, and syntactic transformations affect the pragmatic and modal features of the target text compared to the source. The purpose of the study is to identify and systematize the main translation difficulties in reproducing international legal texts in Ukrainian, offering some recommendations for overcoming them. The article employs methods of comparative translation analysis and contextual analysis. The key findings suggest that, apart from challenges in accurately conveying the meaning of international legal terminology, a problematic aspect of translations may be the reproduction of the source document's modality and its speech-act pragmatics, as well as the unbalanced application of translation transformations – particularly generalization, omission, addition, and transposition – which influence the increase or decrease in the categorical nature of the normative requirements in the target text compared to the source, and indirectly, the legal force of the target document. When reproducing modality and its underlying illocutionary force, translators should pay special attention to the translation of modal verbs, which are often performative, marking the directive illocutionary force. Omitting such a verb or replacing it with one lacking the obligatory aspect transforms the directive of the original text into an assertive, which directly affects the de-intensification of the directive deontic modality of the target text or its fragment. Future research prospects include analyzing grammatical transformations used in Ukrainian translations of international legal texts concerning their impact on the modality of the target text compared to the original.

У статті досліджено проблемні аспекти перекладу міжнародно-правових текстів українською мовою з огляду на те, як лексичні, граматичні та синтаксичні трансформації впливають на прагматичні та модальні особливості цільового тексту порівняно з вихідним. Мета дослідження – виявити та систематизувати основні перекладацькі труднощі при відтворенні міжнародно-правових текстів українською мовою і запропонувати деякі рекомендації щодо їх подолання. У статті використано методи зіставного перекладацького аналізу та контекстуального аналізу. Ключові висновки дослідження свідчать про те, що, окрім труднощів у точній передачі значення міжнародно-правової термінології, проблематичним аспектом перекладу може бути відтворення модальності вихідного документа та його актомовленнєвої прагматики. Іншою виявленою проблемою є незбалансоване застосування перекладацьких трансформацій – зокрема генералізації, опущення, додавання та транспозиції, що може впливати на збільшення або зменшення категоричності нормативних вимог у цільовому тексті порівняно з джерельним, і опосередковано, на юридичну силу цільового документа. При відтворенні модальності міжнародно-правового тексту та асоційованої з нею іллокутивної сили мовленнєвих актів перекладачі повинні звертати особливу увагу на значення модальних дієслів оригіналу, які часто є перформативними, позначаючи директивну іллокутивну силу. Пропуск такого дієслова або його заміна лексемою, позбавленою семи зобов’язання, перетворює директивний акт оригінального тексту на асертивний, що безпосередньо впливає на де-інтенсифікацію директивної деонтичної модальності цільового тексту або його фрагменту. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у аналізові граматичних трансформацій, які використовуються в українських перекладах міжнародно-правових текстів з огляду на вплив таких трансформацій на модальність цільового тексту порівняно з оригіналом.