Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75697
Title: Мовні та стилістичні характеристики новинного медіа дискурсу
Other Titles: Language and stylistic characteristics of the news media discourse
Authors: Філатова, О. О.
Keywords: дискурс, медіадискурс, комунікативні стратегії, ЗМІ, стилістика, discourse, media discourse, communication strategies, media, style
Issue Date: 2025
Publisher: Видавничий дім «Гельветика»
Citation: Філатова, О. О. Мовні та стилістичні характеристики новинного медіа дискурсу / О. О. Філатова // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2025. – Т. 2, вип. 39. – С. 109–113. – Бібліогр.: с. 112–113 (13 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/39/part_2/21.pdf
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: В цій статті автор аналізує стилістичні характеристики новинного медіа дискурсу в контексті російсько-українсько війни. З початку вторгнення росії в Україну всі світові засоби масової інформації одразу почали висвітлювати події, які відбувалися в нашій країні. Україна продовжує свою боротьбу вже більше 11 років та 3 років після початку повномасштабного вторгнення. Автор цієї статті вирішила порівняти минулорічний і сучасний новинний медіадискурс щоб відслідкувати тенденції до висвітлення подій. Для правильної класифікації отриманих результатів автор досліджує питання визначення та значення засобів масової інформації, комунікативних стратегій, дискурсу та медіадискурсу, а також стилістичних засобів, яким надають перевагу журналісти світових медіа ресурсів. Аналіз та порівняння інформаційних повідомлень таких новинних сайтів як CNN, BBC, Reuters та інших показує загальну тенденцію до відображення загальних змін у відносинах між Україною, Європою та Сполученими штатами Америки. Так ще минулого року всі світові ЗМІ передбачали перемогу на виборах Дональда Трампа із наступною зміною риторики щодо їх фінансової та військової допомоги Україні. Уже тоді відчувалася загальна тенденція до негативізації новин, використання таких стилістичних засобів, як метафор (здебільшого негативної конотації), ідіом та персоніфікації. Всі журналісти пророкували плани США перекласти відповідальність за безпеку в регіоні саме на країни Європи, підкріплюючи свої здогадки риторичними запитаннями, постійним зазначенням втоми та виснаження США від надання допомоги, підкреслювали світову залежність від США. Сучасні події лише підтвердили здогадки іноземних журналістів. Разом з тим змінюються і риторика Європейських країн в розрізі їх бажання протистояти агресору на повну разом з Україною. Непевними є також твердження про мир на території України, що підтверджується вибором таких слів, як «потенційний», «бажаючий» та «зацікавлений». Складається враження, що всі світові ЗМІ знаходяться в очікуванні майбутнього розгортання подій, щоб продовжити своє висвітлення в «правильному для себе» напрямі.
In this article, the author analyses the stylistic characteristics of news media discourse in the context of the russian- Ukrainian war. Since the beginning of russia’s invasion of Ukraine, all the world’s media immediately began to cover the events that took place in our country. Ukraine has continued its struggle for more than 11 years and 3 years after the start of the full-scale invasion. The author of this article decided to compare last year’s and current news mass media discourse to track trends in coverage. To properly classify the results, the author explores the definition and meaning of the mass media, communication strategies, discourse and media discourse, as well as the stylistic means preferred by journalists of global media resources. An analysis and comparison of news reports from such news sites as CNN, BBC, Reuters and others shows a general tendency to reflect general changes in relations between Ukraine, Europe and the United States. Last year, all the world’s media predicted that Donald Trump would win the election, followed by a change in rhetoric regarding their financial and military assistance to Ukraine. Even then, there was a general tendency to negativise the news, using such stylistic devices as metaphors (mostly of negative connotation), idioms and personification. All journalists predicted that the US would shift responsibility for security in the region to European countries, supporting their guesses with rhetorical questions, constant reference to US fatigue and exhaustion from providing aid, and emphasizing the world’s dependence on the US. Current events have only confirmed the guesses of foreign journalists. At the same time, the rhetoric of European countries is also changing in terms of their willingness to confront the aggressor to the fullest together with Ukraine. Statements about peace on the territory of Ukraine are also uncertain, as evidenced by the choice of words such as ’potential’, ’willing’ and ’interested’. It seems that all the world’s media are waiting for the future unfolding of events in order to continue their coverage in the ’right direction’.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/75697
ISSN: 2663-4899
Appears in Collections:2025 / Закарпатські філологічні студії. Випуск 39 (Том 2)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
МОВНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ.pdf505.26 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.