Переклад як процес міжкультурної комунікації: основні моделі

Abstract

У статті розглядаються положення сучасних перекладацьких концепцій з метою виявлення тієї, що найбільше відповідає перекладу як процесу міжкультурної комунікації. Розкривається суть функціонально-прагматичної, діяльнісної та когнітологічної теорій, що вимагають відповідності комунікативній ситуації в обох фазах перекладацького процесу та наближення когнітивної структури оригіналу до концептосфери тексту перекладу. Функціонально-прагматична (динамічна) модель пропонує опис перекладацького процесу на основі тієї чи іншої конфігурації мовних і позамовних детермінантів перекладу, де переклад розглядають як двомовний комунікативний акт, що характеризується системою синтаксичних, семантичних і прагматичних зв’язків. У руслі комунікативно-діяльнісної концепції переклад розглядається в діяльнісному контексті, тобто одночасно як мовленнєва і розумова (рефлексивна, інтелектуальна) діяльність перекладача, який опановує і розуміє вихідний текст, розшифровуючи смислову програму автора, що є відправною точкою для подальших дій із трансляції зрозумілого змісту одержувачеві тексту перекладу. З позицій когнітологічної концепції переклад розглядається як різновид культурної практики, на результат якої учасники комунікації покладають когнітивні та нормативні очікування, де норма означає певний тип поведінки (насамперед комунікативної) у певній ситуації. Допускається можливість розв’язання комунікативних завдань перекладу за допомогою діалогічного підходу, що передбачає акцент на власне інтерактивному моменті спілкування учасників перекладу та інтегруючого положення комунікативних і когнітологічних теорій перекладу. Авторами запропоноване розуміння сутності перекладу як різновиду інтерпретативно-породжувального дискурсу. Такий підхід дає змогу аналізувати переклад як процес пошуку можливих відповідей на питання, що хвилюють перекладача – такі, як процес смислопородження, до якого залучаються автор, перекладач і адресат.

The article examines the provisions of modern translation concepts in order to identify the one that is most appropriate for translation as a process of intercultural communication. The essence of the functional-pragmatic, activity and cognitive theories is revealed, which require compliance with the communicative situation in both phases of the translation process and the approximation of the cognitive structure of the original to the conceptual sphere of the translation text. The functional- pragmatic (dynamic) model offers a description of the translation process based on a particular configuration of linguistic and extra-linguistic determinants of translation, where translation is considered as a bilingual communicative act characterized by a system of syntactic, semantic and pragmatic relations. Within the framework of the communicative-activity concept, translation is considered in an activity context, i.e., simultaneously as a speech and mental (reflective, intellectual) activity of the translator who masters and understands the source text, deciphering the author’s semantic program, which is the starting point for further actions to convey the understandable content to the recipient of the translated text. From the standpoint of the cognitive concept, translation is viewed as a kind of cultural practice, the result of which the participants of communication have cognitive and normative expectations, where the norm means a certain type of behavior (primarily communicative) in a certain situation. It is possible to solve the communicative tasks of translation with the help of a dialogic approach, which emphasizes the actual interactive moment of communication between the participants of the translation and the integrating position of communicative and cognitive theories of translation. The authors propose an understanding of the essence of translation as a kind of interpretive and generative discourse. This approach makes it possible to analyze translation as a process of searching for possible answers to questions of concern to the translator, such as the process of meaning-making, which involves the author, translator and addressee.