Culture and ideology in translation perspective

Abstract

The article examines the interconnection between culture, ideology, and translation, emphasizing their influence on modern translation studies and the translator’s decision-making process. It explores how cultural and ideological factors shape translation strategies, affecting both textual interpretation and audience perception. The study highlights that translation extends beyond linguistic equivalence, functioning as a mechanism for cultural representation and ideological negotiation. Special attention is given to the role of culture in translation, including its impact on social norms, historical traditions, and artistic expressions. The article underscores the challenges translators face when dealing with culturally specific elements, such as folklore, customs, and symbolic references, which may not have direct equivalents in the target language. The translator’s choice between domestication and foreignization is analyzed, illustrating how translation either preserves cultural uniqueness or adapts content for better audience accessibility. These decisions ultimately shape how cultural identity is transmitted across languages. The article explores as well the ideological dimension of translation, demonstrating how political, institutional, and editorial influences affect the selection of words, rhetorical structures, and textual modifications. It is shown that translation is not a neutral act but rather a process of ideological mediation, where even minor linguistic adjustments can alter the ideological message of a text. The study examines how ideology manifests in translation through censorship, selective omissions, lexical choices, and discourse framing, all of which contribute to shaping public perception. The research further discusses how culture and ideology often overlap in translation, creating a complex interplay that affects textual meaning. Translators must navigate ethical and communicative dilemmas, ensuring accuracy while considering socio-political implications. The study concludes that understanding the dual influence of culture and ideology is essential for producing translations that are not only linguistically accurate but also contextually and ideologically aware. Future research may focus on developing strategies to balance cultural authenticity and ideological representation, particularly in the context of globalization and digital media.

У статті досліджується взаємозв’язок між культурою, ідеологією та перекладом, акцентуючи їхній вплив на сучасні перекладознавчі студії та процес ухвалення рішень перекладачем. Аналізується, яким чином культурні та ідеологічні чинники формують стратегії перекладу, впливаючи на інтерпретацію тексту та його сприйняття аудиторією. Доведено, що переклад виходить за межі простої мовної еквівалентності, виступаючи механізмом культурного відтворення та ідеологічного посередництва. Особлива увага приділяється ролі культури в перекладі, зокрема її впливу на суспільні норми, історичні традиції та художні прояви. У статті наголошується на викликах, з якими стикаються перекладачі при передачі культурно специфічних елементів, таких як фольклор, звичаї та символічні реалії, які можуть не мати прямих відповідників у мові перекладу. Аналізується вибір перекладача між одомашенням та очуженням, що демонструє, як переклад або зберігає культурну унікальність, або адаптує зміст для кращого сприйняття цільовою аудиторією. Ці рішення зрештою визначають, як культурна ідентичність передається через мови. У статті досліджено також ідеологічний вимір перекладу, ілюструючи, як політичні, інституційні та редакційні чинники впливають на вибір лексичних одиниць, риторичних конструкцій та текстових модифікацій. Показано, що переклад є не нейтральним процесом, а простором ідеологічного посередництва, де навіть незначні коректури на рівні мови можуть змінювати ідеологічне спрямування тексту. Досліджуються механізми ідеологічного впливу на переклад через цензуру, вибіркові вилучення, підбір лексики та конструювання дискурсу, що може тиснути на формування суспільного сприйняття. Окремо в роботі розглядається взаємопроникнення культури та ідеології в перекладі, яке створює складну взаємодію, що відображається на семантиці тексту. Перекладачі змушені долати комунікативні та етичні труднощі, забезпечуючи функціональну еквівалентність тексту, враховуючи соціально-політичний контекст. Висновки статті підкреслюють, що розуміння подвійного впливу культури та ідеології є ключовим для створення не лише лінгвістично точних перекладів, але й контекстуально та ідеологічно обґрунтованих. Перспективи подальших досліджень могли б зосередитись на розробці стратегій балансування між культурною автентичністю та ідеологічною репрезентацією, особливо в умовах глобалізації та цифрових медіа.