Абсурдистське світобачення – характерна риса головного героя роману «Малий апокаліпсис» Т. Конвіцького

Abstract

Стаття присвячена дослідженню образу головного героя в романі «Малий апокаліпсис» польського письменника Тадеуша Конвіцького. Твір написаний у другій половині ХХ століття й акумулює в собі наслідки подій цієї кризової епохи – Першої й Другої світових війн, гітлерівської окупації, вторгнення комуністичного режиму на територію Польщі, що спричинило зміни у світогляді та світорозумінні насамперед представників інтелігентських кіл і позначилося на несприйнятті ними реалій дійсності. Головний герой (оповідач) у творі «Малий апокаліпсис» Т. Конвіцького – типовий представник свого часу. За романом, він – варшавський інтелігент, письменник, глибоко мисляча людина – підтримує польську опозицію, адже країна перебуває під впливом комуністичної ідеології, та на знак протесту проти офіційної влади погоджується здійснити акт самоспалення перед будинком ЦК партії. Т. Конвіцький, зображуючи останній день оповідача, розкриває особливості абсурдистського світобачення головного героя. Осмислюючи поняття абсурду як знакового для польського суспільства ХХ століття, прозаїк порушує проблеми, важливі для розуміння особистості інтелігента, зокрема це проблеми життя та смерті, самотності, волі й неволі, вибору та його відсутності, відчуження тощо. Для оповідача світ став незрозумілим, дисгармонійним, хаотичним, катастрофічним. Для того, щоб увиразнити й підкреслити психоемоційний стан головного героя досліджуваного роману, Т. Конвіцький послуговується в тексті такими поняттями, як «самознищення», «тривога», «кінець світу», «депресія», «самотність», «безнадія», «руїна», «безглуздя», «страждання», «порожнеча» та ін. У статті наголошується, що відчуття абсурдності світобудови, приреченості, дисгармонії, самотності, відчуження є основними характеристиками внутрішнього світу головного героя роману Т. Конвіцького «Малий апокаліпсис».

The article is devoted to the study of the image of the main character in the novel «A Minor Apocalypse» of the Polish writer Tadeusz Konvitskyi. It is written in the second half of the twentieth century and accumulates the consequences of the events of this crisis era – the First and Second World Wars, Hitler's occupation, the invasion of the communist regime into the territory of Poland, which caused changes in the world outlook, first and foremost. The main character (narrator) is a typical representative of his time in T. Konvitskyi’s novel «A Minor Apocalypse». According to the novel, he is the Warsaw intellectual, writer, deep-thinking man who supports the Polish opposition, because the country is influenced by communist ideology, and in protest against official authorities agrees to carry out an act of self-immolation in front of the house of the Central Committee. T. Konvitskyi, depicting the last day of the narrator, reveals the features of the absurdist outlook of the protagonist. Configuring the concept of absurdity as a sign for the Polish society of the twentieth century, the prose writer violates problems that are important for understanding the personality of the intelligent person, in particular the problems of life and death, loneliness, will and captivity, choice and its absence, alienation etc. For the narrator, the world has become incomprehensible, disharmonious, chaotic, catastrophic. In order to express and emphasize the psycho-emotional state of the main character of the studied novel, T. Konvitskyi serves in the text such as «self-destruction», «anxiety», «end of the world», «depression», «loneliness», «hopelessness», «ruin», «nonsense». The article emphasizes that a sense of absurdity of universe, doom, disharmony, loneliness, alienation are the main characteristics of the inner world of T. Konvitskyi's novel «A Minor Apocalypse».