Teaching ESP in the context of international integration: problems and solutions

Abstract

Rapid globalization in all spheres of modern life enhances the role of international communication focused on global ties formation, especially for the countries which find themselves in situations of conflict, including war, civil war and/or occupation. For such countries the role of English as lingua franca plays an imperative role and thus further intensifies the need in well-trained human resources with a good command of foreign languages. Despite the national understanding and governmental support in developing the foreign language proficiency of Ukrainian higher educational establishments’ graduates, the ESP teaching and learning is presently facing numerous challenges in Ukraine. The present article deals with the analysis of the up-to-date ESP teaching and learning difficulties at tertiary level on the basis of some twenty years of the ESP teaching experience. The study shows that ESP teaching management, including program and syllabus compilation processes currently need universally agreed standards as the number of contact hours allocated, the selection of courses and their combination as well as the choice of themes under study within the scope of the same major differ significantly from university to university. An important challenge for ESP professors constitutes the students’ FLP level disparity on their entry phase, which needs time to overcome and correct drawbacks of students’ previous learning experience, adapt them to the university program, etc. There is a constant need to provide for teacher-training programs; requirement to supply modern and relevant textbooks; necessity to enhance students’ motivation and improve their communicative competences. Some possible solutions to achieve the educational results, to successfully satisfy the learners’ specific needs and to overcome the existing hardships in teaching English to non-English majors are offered.

Швидка глобалізація в усіх сферах сучасного життя посилює роль міжнародної комунікації, орієнтованої на формування глобальних зв’язків, особливо для країн, які опинилися в конфліктних ситуаціях, включаючи війну, громадянську війну та/ або окупацію. Для таких країн англійська мова як lingua franca відіграє важливу роль, що інтенсифікує потребу у добре підготовлених кадрах з високим володінням іноземними мовами. Не зважаючи на усвідомлення важливості даного питання на національному рівні та державну підтримку підвищення рівня володіння іноземною мовою випускниками українських ЗВО, викладання та вивчення англійської мови за професійним спрямуванням на сьогоднішній день стикається з численними викликами. Ця стаття присвячена аналізу сучасних труднощів викладання та вивчення англійської мови у вищій освіті на основі майже двадцятирічного досвіду викладання у ЗВО. Дослідження показує, що процеси складання програми та робочої програми з даної дисципліни наразі потребують універсально узгодження на національному рівні, адже кількість контактних годин згідно плану, вибір курсів та їх поєднання, а також вибір тем, що вивчаються, у межах однієї спеціальності, суттєво відрізняються від університету до університету. Важливим викликом для викладачів АМПС є розбіжності у рівні володіння іноземною мовою студентів на етапі вступу, подолання яких, як от виправлення недоліків попереднього освітнього досвіду, адаптація до університетської програми, потребують значних часових затрат. Існує постійна потреба проведення програм підвищення кваліфікації викладачів; вимога забезпечення навчального процесу сучасними та актуальними підручниками; необхідність посилення мотивації студентів та пошук шляхів вдосконалення їх комунікативної компетентності. Пропонуються деякі можливі рішення для досягнення результатів навчання, успішного задоволення професійних потреб учасників навчального процесу та подолання існуючих труднощів у викладанні англійської мови для студентів неспеціальних факультетів.