Theoretical challenges in the study of the fantastic literature

Abstract

The article is intended to outline the critical interest in the literature of the fantastic in two ways: by outlining the challenges in a theoretical understanding of its generic specificity in the wider field of literature by exemplifying analytic approaches to the study of the fantastic. Some of them are traditional and connected with the body of SF scholarship, inasmuch they have greatly helped in forming critical opinions. Another way is to highlight not so much a genre of the fantastic, but controversial theses that emerged within a new critical direction concerning the “moments of truth” found in fantastic writings that emerged with New Wave and encouraged the dynamics of critical awakening. It is noticeable that critics of the fantastic move away from the criterion of reality, then return to it again as a saving milestone. The goal of the article is not so much to name any of them as the most correct and comprehensive but to consider some of the many challenges that pertain to the criticism of the fantastic and that are still left unanswered in Western mainstream criticism. Critics, like E. Rabkin, N. Ruddick, H. Bretnor, L. Fiedler, T. Todorov, S. Lem, B. Aldiss, espoused a new vision of the fantastic not only within a historical context and generic variety of the precursors of the fantastic genre as an area of active artistic consciousness but also as a reader’s experience of the fantastic. As the title implies, the article describes how the study of the fantastic elucidates authoritative judgments on challenging issues and the most unexpected solutions, inasmuch since discussions on the definition and designation of genres of fantastic literature can be endless. The variety of emerging modifications of the fantastic is just as limitless. In addition, some new theoretical challenges are visible as a consequence of this study. The science-centrism is largely discredited now, and the process of the birth of new fantastic genres is underway in critical assessment.

Стаття має на меті окреслити науковий інтерес до літературної фантастики двома способами: шляхом аналізу викликів у теоретичному розумінні її родової специфіки та шляхом вивчення найважливіших проблемах в оцінках нових експериментів, які нині є резонансними в британській та американській фантастичній літературі. Деякі з них є традиційними, пов’язаними з науковою фантастикою, оскільки вони значною мірою допомогли у формуванні критичних думок. Інший спосіб полягає в тому, щоб висвітлити не стільки жанри фантастики, скільки суперечливі тези, які виникли в новому критичному напрямі щодо «моментів істини», виявлених у різноманітних фантастичних творах, які виникли разом із Новою хвилею та сприяли динаміці критичного пробудження. Помітно, що критики то відходять від критерію реальності, то знову повертаються до нього як до рятівної віхи. Мета статті полягає не стільки в тому, щоб назвати будь-який із них як найбільш правильний і вичерпний, а в тому, щоб розглянути деякі з багатьох викликів, які стосуються критики фантастичного і які досі залишаються без відповіді в західній мейнстримній критиці. Критики, такі як Е. Рабкін, Н.Руддік, Х.Бретнор, Л.Фідлер, Т.Тодоров, С.Лем, Б. Олдісс, відстоювали нове бачення фантастичного не лише в історичному контексті та родовій різноманітності жанру фантастики як області активної художньої свідомості, але і як читацького досвіду фантастичного. Стаття описує, як дослідження фантастичного висвітлює авторитетні судження про складні питання та найнесподіваніші рішення, оскільки дискусії щодо визначення та позначення жанрів фантастичної літератури можуть бути нескінченними. Крім того, деякі нові теоретичні проблеми є очевидними як наслідок цього дослідження. Зараз наукоцентризм у вивченні наукової фантастики значною мірою дискредитований, а у критичній оцінці йде процес висвітлення нових фантастичних жанрів.