Інтертекстуальність практичного англомовного дискурсу: його сутність та основні принципи

Abstract

Пропоноване дослідження базується на теорії інтертексту Юлії Крістевої та методі інтертекстуального аналізу і сфокусоване на компонентах інтертекстуальності практичного, офіційно-ділового та академічного мовлення. У цьому полягає новизна роботи, оскільки проблематика інтертекстуальності, широко висвітлена у царинах філософії, літератури, медіа, недостатньо проаналізована у практичному англомовному дискурсі, вкрай важливому для мовця, що вивчає іноземну мову. Значна увага приділена техніці та практичному інструментарію інтертекстуального повідомлення, граматичним та лексичним засобам його компонування. Виокремлено три основні типи інтертекстуального повідомлення у фокусі градації з наростанням діалогічної динаміки інтертекстів. До першого, найпростішого типу належать повідомлення, у якому голос автора і дослівно відтворені чужі слова позиціонуються паралельно без виразної діалогічної взаємодії. Другий тип передбачає авторську інтерпретацію характеру, настроєвого фону і загалом тексту подій та обставин, які стали джерелом чужих слів, що ретранслюються. У третьому типі повідомлення динаміка взаємодії між інтертекстами максимально посилена, оскільки окрім авторської інтерпретації і позиціонування чужих слів є можливості для акцентування реакцій, наслідків та оцінок чужої мови. У статті з позицій інтертекстуальності детально проаналізовано граматичний інструментарій – Reported Speech, reporting verbs, key nouns, key adjectives – необхідний для мовця, що вивчає англійську мову і використовує інтертекстуальні повідомлення для кращого відтворення смислоемотивного потенціалу іноземної мови. Принцип одномоментної часової інтеграції інтертекстів, який проаналізовано у статті, дозволяє мовцю зіставляти у фокусі тут-і-тепер чужі слова з минулого із фактами, позиціями, реаліями теперішнього та їхніми проекціями на майбутнє. Досліджена можливість поєднання не тільки однорідних, а й протилежних, незіставних, полемічних точок зору за принципами алогізму та нелінійності значно розширює функціональність інтертекстуального повідомлення для практичного мовлення. Такий тип інтертекстуального повідомлення є відповідником і виразником плюралістичного типу мислення мовця, світоглядних принципів демократичності, відкритості, свободи слова та незаангажованості.

The research is based on Julia Kristeva's theory of intertext and the method of intertextual analysis. The focus is on the components of intertextuality in everyday speech, business and academic language. Intertextuality is widely explored in philosophy, literature, art and media, but less so in practical English discourse, which is important for ESL students. This approach explains the novelty of the research dedicated to the technique and practical tools of intertextual communication, its grammar and lexical means. Three main types of intertextual messages with gradual dynamics of intertexts are analyzed. The first, elementary type of message presents the author's voice and quoted words parallel to each other without obvious dialogic interaction. The second type involves personal interpretation of the emotional background and the entire text of the events and conditions that gave rise to the quoted words. In the third type of intertextual message we see increased dynamics of intertexts due to the combination of the author’s interpretation of the reported speech with reactions, conclusions, and evaluations of the quoted words. This article, from the intertextuality perspective, broadly analyzes the actual instrumental part of grammar – Reported Speech, reporting verbs, key nouns and key adjectives – that we need for learning ESL and using intertextual messages. It contributes the student’s ability to represent emotional and intellectual power of language. The principle of the simultaneous synchronization of various chronological intertexts is shown in specific interaction between reported speech as a fact of the past, current facts and positions of the present and their projections for the future. Different chronological parts of intertextual message exist at the same moment in time, here and now. The possibility of combining not only homogeneous but also opposing, incomparable, polemical points of view due to the principles of alogism and nonlinearity proves the convenience and functionality of intertextual message for practical discourse. This type of intertextual message corresponds to the pluralism worldview of the speaker, his democratic principles of openness, freedom of speech, non-engagement and fairness.