Особливості ґендерної ідентичності в ліриці китайських принцес

Abstract

У даній статі наведена на проаналізована творчість китайських принцес, що жили за часів Західної Хань (西汉, III ст. до н.е. – I ст. н.е.) – Лю Сі-Цзюнь (刘细君公主, ІІ ст. до н.е.), а також епохи Тан (唐代,VII–VIII ст.) – Чень-Лю (陈留公主,？-？) та І-Фан (宜芳公主, ?–745). Як зазначають вітчизняні дослідники, ґендерна ідентичність автора художнього твору не залежить від його статі, а так як маскулінна та фе-мінні ідентичності найяскравіше проявляються в ліриці [2, c. 64], саме тому, дослідження лірики китайських жінок може висвітлити особливості Я-концепції жіночої лірики давнього Китаю. Феміністичні мотиви сестринства, бунту та жаги до свободи від патріархального гніту – є основним тематичним наповненням лірики більшості китайських поетес давніх часів. І хоча проблематика становища жінки в тогочасному патріархальному соціумі піднімалося й чоловіками-поетами у своїй творчості, проте вони є виключно поверхневими й стереотипними. Жіноча палацова лірика аристократок давнього Китаю – це унікальне явище китайської літератури, який викликає особливий інтерес у сфері дослідження природи походження та особливостей даного феномену. Соціальне положення особливим чином розкриває феміністичний дискурс лірики емансипованої жінки аристократичного походження. Це в свою чергу забезпечить ґрунтовний аналіз поезії китайських принцес, що жили за часів конфуціанського суспільства. Через відсутність будь-яких вітчизняних та недостатню кількість зарубіжних досліджень феномену жіночої палацової лірики часів конфуціанського Китаю, ми вважаємо доцільним проаналізувати поезію аристократок того часу. Виокремлення особливостей використання китайськими поетесами характерних символів, що притаманні лише жінкам-поетам та визначення фемінної ідентичності ліричного героя у проаналізованих творах допоможе глибше проаналізувати феномен даної лірики. А у окремих випадках – показати тяжіння ліричної героїні до більш маскулінних рис її лірики. Зважаючи на особливість соціального положення китайських аристократок конфуціанського суспільства їх самобутня лірика є унікальним надбанням китайської літератури, що характерним чином розкриває жіночу ідентичність. Авторки поетичних творів наголошують на особливостях свого соціального положення, як емансипованої жінки патріархального суспільства, про що яскраво свідчить їх лірика. У давній китайській поезії лірична героїня, виявляючи солідарність до почуттів іншої може свідомо переймати більш маскулінні риси, вдаючись до уподібнення чоловікові.

This article provides an analysis of the Chinese princesses poetry who lived during the Western Han (西汉, III century BC – I century AD): princess Liu Xijun (刘细君公主, II century BC) and the Tang era (唐代, VII–VIII centuries): princesses Chen-Liu (陈留公主,？-？) and Yi-Fang (宜芳公主, ?-745). According to the definition of Ukrainian researchers, the gender identity of the author does not depend on his gender, moreover, the masculine and feminine identities are most clearly manifested in lyrics [2, c. 64]. That is why the study of Chinese women's poetry can highlight the peculiarities of the Chinese ancient women's lyrics self-concept. Feminist motifs of sisterhood, rebellion and longing for freedom from patriarchal oppression are the main thematic content of the Chinese ancient women writers. Although the issue of women's status in the patriarchal society of that time was also raised by male poets, but such kind of poetry was exclusively superficial and stereotypical. The Chinese palace poetry of aristocratic women is an unique phenomenon. That is why it is the reason of the huge interest in the field of research into the nature of the origin and peculiarities of this phenomenon. The social status of poets who are the part of noble families may reveals the feminist discourse of woman’s poetry. Due to the lack of Ukrainian studies and insufficient number of western works in this field, we consider it expedient to analyze the poetry of Chinese aristocratic women of that time. Identification the peculiarities of the certain symbols usage by Chinese poets, which are inherent only to female poets and to determine the feminist identity of the lyrical hero in the analyzed works are the main purpose of this article. According to the peculiarity of the social situation which Chinese aristocrats had, their original poetry is unique heritage of Chinese literature, which characteristically reveals the female identity. The authors of poetry emphasize on the peculiarities of their social position as an emancipated woman of a patriarchal society. It is clearly evidenced by their lyrics. The lyrical hero of ancient Chinese poetry may show the solidarity with the feelings of another woman. That is why we may see how poetesses consciously adopt more masculine features and try to act like a man.