Теоретичні аспекти розуміння та інтерпретації сучасного українського тексту (жіночих романів)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню процесів розуміння та інтерпретації художнього тексту, проблемам виявлення когнітивних одиниць та когнітивних структур, якими оперує читач під час рецепції художнього тексту; когнітивних механізмів сприймання художнього тексту; обґрунтуванню індивідуальної інтерпретації й можливостей множинних інтерпретацій тексту. Для вирішення завдань використовуємо теоретико-лінгвістичний підхід, який опирається на когнітивну методологію в межах філологічно-герменевтивного підходу. У процесі безпосередньої взаємодії предмета, явища і людини, саме остання або відчуває ці предмети і явища, або сприймає. У процесі усвідомлення відчуття та сприйняття перетворюються в одиниці абстрактного коду. Проте відчуття та сприйняття в процесі розуміння не виступають функційними одиницями. Мислення починає функціювати на рівні уяви, а нові відчуття й сприйняття асимілюються з уже наявними в пам’яті подібними одиницями. Процес розуміння аналізуємо як процес і як результат: як процес, якщо відбуваються певні дії з уявленнями й одночасно відбувається усвідомлення реципієнтом власних дій, і як результат, якщо реципієнту вдається побудувати смисли художнього тексту. Розмежовуємо активний процес розуміння та процедуру пізнання, яка відбувається сама по собі. Якщо реципієнт задумується над процесом і способом пізнання довкілля, то він вступає в процес миследіяльності, який характеризується не лише усвідомленням реципієнтом власних мисленнєвих дій, але й усвідомленням поставлених цілей. Типи і способи розуміння часто пов’язуються з розвитком інтелекту, з типом свідомості, з використанням різноманітних стратегій. Використовуємо в дослідженні термін «базова сукупність одиниць знань», під яким розуміємо усю структуровану сукупність знань індивіда, набутих ним в процесі будь-якого виду діяльності або взаємодії з довкіллям.

The article is devoted to the study of the processes of understanding and interpretation of a literary text, the problems of identifying cognitive units and cognitive structures that a reader operates with when receiving a literary text; cognitive mechanisms of perception of a literary text; substantiation of individual interpretation and the possibilities of multiple interpretations of a text. To solve the problems we use a theoretical-linguistic approach based on cognitive methodology within the philological-hermenetic approach. In the process of direct interaction between an object, phenomenon and a person, it is the latter that either experiences these objects and phenomena or perceives them. In the process of awareness, sensations and perceptions are transformed into units of abstract code. However, sensations and perceptions do not act as functional units in the process of understanding. Thinking begins to function at the level of imagination, and new sensations and perceptions are assimilated with similar units already present in the memory. We analyze the process of understanding as a process and as a result: as a process, if certain actions are performed with ideas and at the same time the recipient is aware of the own actions, and as a result, if the recipient manages to construct the meanings of the literary text. We distinguish between the active process of understanding and the procedure of cognition that occurs by itself. If the recipient thinks about the process and method of cognition of the environment, he or she enters the process of thought activity, which is characterized not only by the recipient’s awareness of his or her own thought actions, but also by the awareness of the goals set. Types and methods of understanding are often associated with the development of intelligence, with the type of consciousness, and with the use of various strategies. In our study, we use the term “basic set of knowledge units,” which we understand as the entire structured set of knowledge an individual has acquired in the process of any type of activity or interaction with the environment.