Формування міжкультурної компетенції на уроках французької мови

Abstract

Статтю присвячено формуванню міжкультурної компетенції у процесі навчання французької мови як іноземної в контексті сучасних викликів гуманітарної освіти. Наголошується на необхідності зміщення акцентів з традиційного мовного навчання на поєднання лінгвістичного та культурного компонентів, що дозволяє готувати учнів до ефективної взаємодії в полікультурному середовищі. Опанування іноземної мови розглядається як процес, що невідривно пов’язаний із засвоєнням норм, цінностей та культурних кодів відповідної мовної спільноти. У роботі проаналізовано ключові теоретичні підходи до розуміння міжкультурної компетенції. Зазначено, що відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (CEFR, 2001), міжкультурна компетенція є складовою комунікативної здатності та передбачає розвиток умінь культурної медіації. У статті запропоновано комплекс практичних підходів до розвитку міжкультурної компетенції: використання автентичних матеріалів (преса, подкасти, пісні, кіно), інтерактивних форм роботи (рольові ігри, моделювання ситуацій), проєктної діяльності та порівняльного аналізу культурних реалій. Особливу увагу приділено реалізації методу занурення, який дозволяє створити максимально автентичне мовне середовище. Наведено приклади конкретних завдань, які сприяють розвитку емпатії, культурної рефлексії, критичного мислення та здатності до діалогу. Зокрема, розглянуто рольову гру замовлення страв у ресторані, проєкти на тему свят франкомовного світу, аналіз французьких ідіом у порівнянні з українськими відповідниками. Окреслено роль цифрових інструментів у підтримці формування міжкультурної компетенції: онлайн-платформи (TV5MONDE, Italki, Tandem), мобільні додатки (Duolingo, Quizlet), ресурси соціальних мереж. Ці засоби забезпечують персоналізацію навчання, доступ до автентичного контенту, стимулювання самостійної діяльності та розвиток навичок реального спілкування. Визначено також необхідність адаптації навчального контенту до рівня мовної підготовки учнів відповідно до CEFR. Узагальнення матеріалу дозволяє зробити висновок про те, що міжкультурна компетенція є невід’ємною складовою сучасного мовного навчання. Її розвиток сприяє не лише ефективній комунікації, а й формуванню цінностей відкритості, взаємоповаги та відповідального культурного співіснування в умовах глобалізованого світу.

The article focuses on the development of intercultural competence in the process of teaching French as a foreign language in the context of contemporary challenges in humanities education. Emphasis is placed on the need to shift from traditional language teaching towards an integrated approach that combines linguistic and cultural components, thus preparing learners for effective interaction in multicultural environments. Foreign language acquisition is viewed as a process inherently connected with understanding the norms, values, and cultural codes of the target language community. The paper analyses key theoretical approaches to the concept of intercultural competence. According to the Common European Framework of Reference for Languages (CEFR, 2001), intercultural competence is considered an integral part of communicative ability and includes the development of mediation skills across cultures. A set of practical strategies for fostering intercultural competence is proposed, including the use of authentic materials (press articles, podcasts, songs, films), interactive methods (role-plays, situational modelling), project-based learning, and comparative analysis of cultural phenomena. Special attention is given to the immersion method, which allows for the creation of a highly authentic linguistic environment. Concrete examples of activities are provided that enhance empathy, cultural reflection, critical thinking, and dialogic capacity. These include a role-play on ordering food in a restaurant, projects focused on francophone festivals, and comparative analysis of French and Ukrainian idiomatic expressions. The role of digital tools in supporting intercultural competence is also outlined. Online platforms (TV5MONDE, Italki, Tandem), mobile applications (Duolingo, Quizlet), and social media resources contribute to personalized learning, access to authentic content, learner autonomy, and the development of real communication skills. The importance of adapting learning content to learners’ language proficiency levels in accordance with CEFR standards is highlighted. In conclusion, intercultural competence is presented as a vital component of modern language education. Its development not only improves communicative effectiveness but also fosters values of openness, mutual respect, and responsible cultural coexistence in a globalized world.