Соціологічні аспекти українських перекладів п’єс В. Шекспіра у ХХІ ст.

Abstract

У статті зроблено спробу проаналізувати українські переклади п’єс В. Шекспіра у ХХІ ст. з погляду соціології агентів перекладу, а саме учасників, задіяних у процесі перекладу від вибору твору до його рецепції. У ХХІ ст. вийшли друком п’єси «Гамлет», «Ромео і Джульєтта», «Король Лір» у перекладі поета, прозаїка, перекладача, представника постмодернізму в літературі Ю. Андруховича, «Антоній і Клеопатра» у перекладі перекладачки, редакторки і відомої шекспірознавчині М. Габлевич та двотомник «В. Шекспір. Трагедії та хроніки» у перекладі поета та перекладача О. Грязнова, куди увійшли п’єси «Гамлет», «Отелло», «Макбет», «Король Генріх IV. Частина І», «Король Генріх IV. Частина ІІ» та «Король Лір». Процес перекладу розпочинають агенти-ініціатори перекладу, які можуть бути самими перекладачами чи іншими особами, зацікавленими у створенні перекладу (наприклад, керівник театру чи художник-ілюстратор). Інтерпретації Ю. Андруховича привернули найбільшу увагу критиків, викликавши дискусію про перекладацьку стратегію Ю. Андруховича та зумовивши появу низки перекладознавчих досліджень. Переклади М. Габлевич та О. Грязнова ще потребують детального аналізу шекспірознавців. Поки що про стратегію перекладу М. Габлевич переважно робимо попередні висновки з її багатолітньої шекспірознавчої праці як дослідниці («Світло і Сутінь Шекспірового храму: статті та переклади»), перекладачки («Генріх VIII») та редакторки (переклади Шекспірових сонетів Д. Павличка та Н. Бутук). Ще одним важ-ливим агентом перекладу є видавництво. Висока художня, естетична та поліграфічна якість книги, її активна реклама на форумах та презентаціях, зручний веб-сайт, власна інтернет-книгарня – усе це допомагає перекладу потрапити до рук читача. У ХХІ ст. вагомими інструментами популяризації є наявність аудіоверсії книги та інформаційно-освітніх подкастів на різних інтернет-платформах. Успішна взаємодія усіх агентів (ініціаторів, перекладачів, видавництв, критиків, дослідників та читачів) веде до створення якісного перекладу, який займатиме важливе місце в українській шекспіріані.

The article attempts to analyze Ukrainian translations of Shakespeare's plays in the 21st century from the viewpoint of the sociology of agents, namely the participants involved in the translation process from the selection of the work to its reception. The 21st century has seen the publication of translation of "Hamlet", "Romeo and Juliet", "King Lear" done by the poet, novelist, translator, representative of postmodernism in literature Yu. Andrukhovych, "Antony and Cleopatra" by the translator, editor and Shakespeare studies scholar M. Hablevych and the two-volume book "W. Shakespeare. Tragedies and Chronicles", which includes the plays "Hamlet", "Othello", "Macbeth", "King Henry IV. Part I", "King Henry IV. Part II" and "King Lear", by the poet and translator O. Hriaznov. The translation process is started by initiating agents, who may be the translators themselves or others parties interested in creating the translation (for example, a theater director or an illustrator). The interpretations of Yu. Andrukhovych attracted the greatest attention of critics, provoking a discussion about Yu. Andrukhovych's translation strategy and leading to the appearance of a number of translation studies articles. Translations by M. Hablevych and O. Hriaznov still need scholars’ detailed analysis. So far, we draw preliminary conclusions about M. Hablevych’s translation strategy from her work as a researcher (“Svitlo i Sutin Shekspirovoho Khramu: Statti ta Pereklady” ("Light and Dusk of Shakespeare's Temple: Articles and Translations")), translator ("Henry VIII") and editor (translations of Shakespeare's sonnets by D. Pavlychko and N. Butuk). Another important agent of translation is the publishing house. The high artistic, aesthetic and polygraphic quality of the book, its active advertising on forums and presentations, a convenient website, its own online bookstore – all this helps the translation get into the hands of the reader. In the 21st century the availability of the audio version of the book and informative and educational podcasts on various Internet platforms have become important popularization tools. The successful interaction of all agents (initiators, translators, publishers, critics, researchers and readers) leads to the creation of a high-quality translation that will occupy an important place in Ukrainian Shakespeareana.