Переклад військової термінології з англійської на українську мову: проблеми та стратегії адаптації

Abstract

Стаття присвячена проблемам перекладу військової термінології з англійської на українську мову в умовах гібридної війни, оскільки більшість сучасних військових термінів, доктрин, інструкцій, оперативних зведень створюються англійською мовою – мовою НАТО, оборонного співтовариства, військової аналітики та міжнародного військового партнерства. Наголошено на важливості точності та адаптації термінів для забезпечення ефективної комунікації в умовах збройного конфлікту нового типу, що поєднує традиційні військові операції з інформаційними впливами, кібератаками, психологічними операціями та пропагандистськими кампаніями. Серед ключових аспектів перекладу військової термінології нами виокремлено лексико-семантичні, прагматичні труднощі, вплив ідеологічного контексту, адаптацію термінів до української мовної системи, особливості перекладацької стратегії в умовах гібридного конфлікту та міжкультурної комунікації. Заакцентована увага на основних труднощах, із якими стикаються перекладачі під час роботи з термінами НАТО, серед яких домінує лексико-семантична неоднозначність та відсутність усталених термінів для багатьох англомовних військових виразів, неологізми та специфічна військова лексика, яка не має прямого аналогу в українській мові. Зокрема, увагу приділено проблемам лексико-семантичної неоднозначності та відсутності усталених термінів для багатьох англомовних військових виразів, що ускладнює процес адаптації термінів до українського контексту та відповідного функціонального застосування. Проаналізовано стратегії термінотворення, включаючи використання калькованих, описових перекладів та створення нових термінів. Наголошено на необхідності вироблення чітких критеріїв для перекладу та адаптації термінів, формулювання узгодженої термінологічної бази, гармонізації української військової терміносистеми з міжнародними стандартами, зокрема з нормами НАТО, та ролі держави у підтримці розвитку системи військового перекладу. Запропоновано шляхи оптимізації перекладу військової термінології з урахуванням новітніх викликів гібридної війни, зокрема через стандартизацію, цифровізацію процесів та вдосконалення освіти у галузі військового перекладу.

The article is devoted to the challenges of translating military terminology from English into Ukrainian in the context of hybrid warfare, as most contemporary military terms, doctrines, manuals, and operational reports are created in English – the language of NATO, the defense community, military analytics, and international military cooperation. The importance of accuracy and term adaptation is emphasized to ensure effective communication in a new type of armed conflict that combines conventional military operations with informational influence, cyberattacks, psychological operations, and propaganda campaigns. Among the key aspects of military terminology translation, we highlight lexical-semantic and pragmatic difficulties, the influence of ideological context, the adaptation of terms to the Ukrainian linguistic system, and the specifics of translation strategies in the context of hybrid conflict and intercultural communication. Particular attention is paid to the main challenges faced by translators working with NATO terminology, especially lexical-semantic ambiguity and the lack of established equivalents for many English-language military expressions, neologisms, and specific military vocabulary that lacks direct analogues in Ukrainian. In particular, focus is placed on problems of lexical-semantic ambiguity and the absence of standardized terms for numerous English military expressions, which complicates the process of adapting terminology to the Ukrainian context and its appropriate functional application. The article analyzes term formation strategies, including the use of calques, descriptive translations, and the creation of new terms. Emphasis is placed on the need to develop clear criteria for translation and adaptation of military terms, the formulation of a consistent terminological base, the harmonization of Ukraine’s military terminological system with international standards, particularly NATO norms, and the role of the state in supporting the development of a military translation system. The article proposes ways to optimize the translation of military terminology considering the latest challenges of hybrid warfare, in particular through standardization, digitalization of processes, and the improvement of education in the field of military translation.