Conference interpreting of institutional discourse

Abstract

The proposed paper explores the peculiarities of conference interpreting within the context of institutional discourse. The research is grounded in the understanding that interpreting is a complex process embedded in the interplay of linguistic, social, and cultural factors, as well as the physical and institutional settings. Focusing on the speeches of Ursula von der Leyen, the President of the European Commission, the study aims to unravel the core competencies and translation strategies crucial for high-quality interpretation in institutional discourse. Methodologically, a corpus of political speeches in English and Ukrainian is examined using continuous sampling, comparative translation and contextual analyses. The research unfolds the distinctive features of institutional discourse, marked by goal orientation, formality, specialized vocabulary, and role-driven communication. The paper underscores the interpreter’s pivotal role in ensuring effective communication at conferences involving diverse linguistic and cultural backgrounds. It highlights the challenges posed by unique professional titles and gendered language, showcasing his/her role not merely as a language expert but as a cultural mediator. The analysis results show that pragmatic adaptation is crucial in rendering institutional discourse into the target language, requiring adjustments beyond linguistic equivalence to align with cultural, contextual, and audience-specific factors. While the research reveals the translation adaptation strategies employed by interpreters, it also exposes challenges in maintaining emotional and rhetorical tones. The paper concludes by emphasizing that conference interpreting in institutional settings is a complex social and practical activity, demanding interpreters to convey not only lexical meanings but also emotional tones and cultural specificity.

Пропонована стаття розглядає особливості конференц-перекладу в контексті інституційного дискурсу. Дослідження ґрунтується на розумінні усного перекладу як складного процесу, що передбачає взаємодію лінгвістичних, соціальних та культурних чинників, а також фізичних та інституційних контекстів. Зосереджуючи увагу на виступах Урсули фон дер Ляйєн, Президента Європейської комісії, дослідження спрямоване на розкриття основних компетенцій перекладача та перекладацьких стратегій, необхідних для якісного перекладу інституційного дискурсу. У праці аналізується корпус політичних виступів англійською та українською мовами із залученням суцільної вибірки, компаративного перекладацького та контекстуального аналізів. Проведене дослідження виокремлює характерні риси інституційного дискурсу, які виявляються в орієнтації на мету, формальності, використанні спеціалізованого вокабуляру тощо. Стаття підкреслює важливу роль перекладача у забезпеченні ефективної міжкультурної комунікації на конференціях з участю представників різних мовних та культурних спільнот. Перша висвітлює проблеми, з якими стикається перекладач при перекладі професійних титулів та гендернозумовлених лексичних одиниць, демонструючи його роль не тільки як лінгвіста, але й як культурного посередника. Результати аналізу свідчать, що прагматична адаптація виявляється вирішальною у відтворенні інституційного дискурсу у мові перекладу і вимагає адаптації згідно з культурними, контекстуальними чинниками та потреб адресованої аудиторії. Хоча дослідження розкриває стратегії перекладацької адаптації, воно також вказує на труднощі у збереженні емоційного та риторичного тонів. Дослідження доводить, що конференц-переклад інституційного дискурсу є складною соціальною та практичною діяльністю, яка вимагає від перекладача не тільки передачі лексичного значення, але й емоційного тону та культурної специфіки повідомлення у мові перекладу.