«Алкогольна» лексика як репрезентант духовної кризи творчої людини в романі Степана Процюка «Жертвопринесення»

Abstract

У статті розглядаються слова й словосполучення, що мають відношення до алкоголю. Зазначена лексика аналізується з погляду її ролі у змалюванні «непарадного» боку письменницького життя, зокрема як маніфестанта глибокої духовної кризи творчої людини в умовах ринкової економіки. Акцентовано на недостатній дослідженості «алкогольної» лексики як репрезентанта психологічного зламу митця слова. Метою статті є з’ясування місця й ролі в романі досліджуваної лексики як репрезентанта рис глибокої духовної кризи поета – героя твору. У статті наголошується на глибокій психологічності як прози Степана Процюка взагалі, так і роману «Жертвопринесення» зокрема, на що звертали увагу дослідники його творчості. З’ясовано, що проаналізована лексика поділяється на кілька тематичних підгруп: назви спиртних напоїв, місць, процесу та наслідків їхнього вживання тощо. Нерідко вона має негативну конотацію. Також автор уживає вислови перифрастичного характеру на позначення спиртного чи його вживання. Здебільшого ці вислови є індивідуально-авторськими. Визначено, що «алкогольна» лексика вживається автором як показник психічного надлому і глибокої духовної кризи героя, який зі своєю поезією не вписується у реалії ринкової економіки, де вірші стають товаром, який треба вміти продати, а вживання спиртних напоїв у таких умовах стає засобом анестезії і втечі від реальності. Зазначено, що автор звертається до лексики, пов’язаної з алкоголем, у тих епізодах, де не йдеться про творчий процес. Тобто в «алкогольній» лексиці не актуалізується сема «каталізатор творчого процесу». Однак подібна лексика широко вживається в описах презентацій книжок, спілкування з колегами, коханкою тощо, тобто у змалюванні нетворчих аспектів богемного письменницького життя. З’ясовано, що вживання «алкогольної» лексики є активним у тих частинах твору, де герой переживає певні кризові явища у родині, творчості, фінансах.

The article examines words and phrases related to alcohol. This lexicon is analyzed in terms of its role in depicting the unglamorous side of the writer’s life, in particular as a manifestation of the deep spiritual crisis of a creative individual in the context of a market economy. The article emphasizes the insufficient research on the «alcohol» vocabulary as a representative of the psychological breakdown of the literary master. The purpose of the article is to clarify the place and role of the examined vocabulary in the novel as a representation of the deep spiritual crisis of the poet-protagonist. The article emphasizes the deep psychological nature of Stepan Protsyuk’s prose in general and of the novel «Sacrifice » in particular, which researchers of his work have also noted. It has been determined that the analyzed lexicon can be divided into several thematic subgroups: names of alcoholic beverages, places, processes, and consequences of their consumption, etc. It often carries a negative connotation. The author also uses circumlocutory expressions to refer to alcohol or its consumption. It is concluded that the «alcoholic» lexicon is used by the author as an indicator of the psychological breakdown and deep spiritual crisis of the protagonist, who, with his poetry, does not fit into the realities of the market economy, where poetry becomes a commodity that one must learn to sell, and the consumption of alcohol in such conditions becomes a means of anesthesia and escape from reality. The article notes that the author turns to alcohol-related lexicon in those episodes where the creative process is not discussed. In other words, the «alcohol» lexicon does not evoke the seme «catalyst for the creative process.» However, such lexicon is widely used in descriptions of book presentations, communication with colleagues, lovers, etc., i.e., in depicting the non-creative aspects of bohemian writers’ lives.