Інфографіка як інструмент візуальної комунікації: історія розвитку та функційні особливості

Abstract

У статті подано аналітичний огляд становлення інфографіки як багатокомпонентного інструмента візуальної комунікації, у якому інтегровано вербальні, невербальні та паравербальні елементи з метою ефективної репрезентації об’ємних масивів інформації у медіа-дискурсі. Встановлено, що розвиток інфографічних текстів тісно пов’язаний із подоланням проблеми когнітивного перевантаження реципієнта в умовах сучасного комунікативного простору, що ускладнює процес обробки інформації. Систематизовано ключові історичні етапи становлення інфографіки, а також висвітлено найважливіші здобутки та інноваційні рішення у сфері візуалізації даних, притаманні кожному періоду. Встановлено, що укладання астрономічних графіків та навігаційних карт у XVII–XVIII ст. започаткували зародження візуального мислення та графічного представлення кількісних даних. Розквіт інфографічних текстів припадає на XIX ст., яке вважають «золотою епохою» статистичної графіки. З’ясовано, що домінування математичних і табличних методів подання даних тимчасово витіснило візуальні засоби на початку ХХ ст. Незважаючи на це, стрімкий поступ інформаційних технологій в останні десятиліття зумовив відродження інтересу до візуалізації інформації та значно збагатив спектр графічних засобів. У роботі також проаналізовано ключові підходи до трактування інфографіки, запропоновані українськими та зарубіжними дослідниками. Ідентифіковано структурні особливості інфографіки, що дають підстави трактувати її як цілісний мультимодальний текст, у якому поєднано вербальний, невербальний та паравербальний модуси комунікації. Окремо підкреслено здатність інфографіки до мовної компресії та унаочнення даних. Інфографіка переважно виконує когнітивну, аналітичну та емоційно-естетичну функції та є невід’ємним компонентом сучасного медіа-дискурсу. Перспектива розпочатого дослідження вбачається у подальшому аналізі інфографічних текстів з метою виявлення найчастотніших вербальних, невербальних та паравербальних засобів та їх комбінацій, а також з‘ясування ефективності їх впливу на реципієнта.

The article provides an analytical overview of the development of infographics as a multifaceted tool of visual communication, integrating verbal, non-verbal, and paraverbal elements for the effective representation of large volumes of information within media discourse. It is established that the evolution of infographic texts is closely linked to addressing the issue of cognitive overload experienced by recipients in the contemporary communicative space, which hinders the process of information processing. The study outlines the main historical stages in the development of infographics and highlights the major achievements and innovative solutions in the field of data visualization characteristic of each period. It is determined that the creation of astronomical charts and navigation maps in the 17th–18th centuries marked the inception of visual thinking and the graphical representation of quantitative data. The rise of infographic texts occurred in the 19th century, which is considered the “golden age” of statistical graphics. The study reveals that the dominance of mathematical and tabular methods of data representation temporarily displaced visual devices at the beginning of the 20th century. Nevertheless, the rapid advancement of information technologies in recent decades has led to a revival of interest in data visualization and significantly enriched the range of graphical tools. The study also analyses key approaches to the interpretation of infographics proposed by Ukrainian and foreign scholars. It identifies the structural features of infographics that give grounds to define it as a cohesive multimodal text, combining verbal, non-verbal, and paraverbal modes of communication. Particular emphasis is placed on the capacity of infographics for linguistic compression and data visualization. Infographics primarily fulfils cognitive, analytical, and emotional-aesthetic functions and constitute an integral component of contemporary media discourse. The prospects of the study lie in the further analysis of infographic texts in order to identify the most frequent verbal, non-verbal, and paraverbal elements and their combinations, as well as the assessment of the effectiveness of their impact on the recipient.