Лінгвістичні особливості помилок машинного перекладу та методи їх корекції в англо-українській мовній парі

Abstract

У статті розглянуто лінгвістичні особливості помилок машинного перекладу в англо-українській мовній парі та визначено ефективні методи їх корекції. Встановлено, що сучасні автоматизовані перекладацькі системи забезпечують оперативне створення первинного варіанта перекладу, однак потребують постредагування з огляду на прагматичні, стилістичні та семантичні аспекти. З’ясовано, що ключовим викликом у роботі машинного перекладача є недосягнення прагматичної адекватності та недостатня контекстуалізація багатозначних одиниць. Підкреслено, що термінологічна невідповідність, зокрема у фінансовій, митній та аналітичній сфері, може призводити до втрати фахового змісту або юридичних неточностей. Констатовано, що найпоширенішими є граматичні, лексико-семантичні, стилістичні й прагматичні помилки, що впливають на комунікативну ефективність перекладу. Зауважено, що значну складність становить коректне відтворення граматично ускладнених конструкцій, абревіатур, власних назв і контекстуальних термінів. Підкреслено, що стандартні помилки вказують на необхідність інтеграції мовноспецифічних параметрів в алгоритми обробки тексту. Акцентовано увагу на ролі постредагування як критично важливого етапу, що забезпечує відповідність перекладу комунікативним намірам та нормам мови оригіналу. З’ясовано, що застосування перекладацьких трансформацій, таких як граматична заміна, логічне переформулювання або антонімічний переклад, є поза межами можливостей базових машинних алгоритмів. Узагальнено, що подальші дослідження мають зосередитися на формалізації помилок за категоріями для розроблення моделей автоматизованого виявлення та корекції трансформацій з урахуванням прагматичних і функціональних детермінант.

The article examines the linguistic features of machine translation errors in the English–Ukrainian language pair and identifies effective methods for their correction. It has been established that modern automated translation systems enable the rapid generation of a preliminary translation version, yet require post-editing with respect to pragmatic, stylistic, and semantic aspects. The study reveals that a key challenge in machine translation is the failure to achieve pragmatic adequacy and insufficient contextualization of polysemous units. It is emphasized that terminological inconsistency, particularly in financial, customs, and analytical domains, may lead to loss of professional meaning or legal inaccuracies. It has been found that the most common errors include grammatical, lexico-semantic, stylistic, and pragmatic mistakes, all of which affect the communicative effectiveness of the translation. Special attention is drawn to the difficulty of accurately rendering grammatically complex constructions, abbreviations, proper names, and context-specific terms. Standard errors indicate the necessity of integrating language-specific parameters into text processing algorithms. The role of post-editing is highlighted as a critically important stage that ensures the alignment of the translation with the communicative intent and linguistic norms of the source text. It is noted that the use of translation transformations, such as grammatical substitution, logical reformulation, or antonymic translation, exceeds the capabilities of basic machine algorithms. The study concludes that further research should focus on formalizing error categories to develop models for automated detection and correction of transformations, taking into account pragmatic and functional determinants.