Роль цифрових технологій у формуванні професійно орієнтованої іншомовної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей

Abstract

У статті розкрито роль цифрових технологій у процесі формування професійно орієнтованої іншомовної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей, зокрема медичних. Визначено, що рівень іншомовної підготовки студентів прямо залежить від ступеня інтеграції цифрових ресурсів у процес професійного навчання. З’ясовано, що цифрові інструменти сприяють розвитку базових та міждисциплінарних мовних компетентностей, необхідних для мобільної адаптації в професійному середовищі. Зазначено, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує доступ до автентичних ресурсів, зокрема професійно орієнтованих текстів, відеоматеріалів та інтерактивних симуляцій. Наголошено на важливості цифрових платформ у вивченні мов для специфічних потреб, що передбачає засвоєння термінології, граматики та мовленнєвих моделей певної галузі. Констатовано ефективність застосування спеціалізованих освітніх ресурсів, орієнтованих на медичний дискурс, таких як Medi Learn, Deutsch für Ärzte & Mediziner, що забезпечують цілісне опанування мовної компетентності. Підкреслено значущість віртуальних тренажерів для моделювання ситуацій міжпрофесійної взаємодії, які стимулюють розвиток автоматизованих мовленнєвих дій. Зауважено, що завдяки адаптивним платформам забезпечується індивідуалізація освітнього процесу відповідно до рівня підготовки та освітніх потреб студента. Встановлено, що цифрове середовище створює умови для реалізації принципів гнучкої освіти та сприяє самостійному засвоєнню знань. Аргументовано доцільність використання мобільних застосунків, зокрема LingoDeer Health, що забезпечують інтегроване вивчення мовленнєвих навичок. Відзначено, що такі інструменти як Kenhub, Lecturio, AMBOSS дають змогу поєднувати вивчення медичних дисциплін з тренуванням фахової іншомовної термінології. Підтверджено ефективність залучення відеокейсів для розвитку стратегій професійної комунікації в умовах емоційного навантаження. Підкреслено, що цифровізація дозволяє студентам оптимізувати освітній процес, економити ресурси й одночасно розширювати обсяг професійно значущої лексики. Розкрито значення цифрових інструментів у формуванні когнітивної автономії здобувачів освіти та їх готовності до міжнародної професійної комунікації.

The article reveals the role of digital technologies in the formation of professionally oriented foreign language competence among students of non-philological specialities, particularly in the field of medicine. It is determined that the level of students’ foreign language proficiency directly depends on the degree of integration of digital resources into the process of professional education. It has been established that digital tools contribute to the development of both basic and interdisciplinary language competencies necessary for mobile adaptation in the professional environment. The application of information and communication technologies ensures access to authentic resources, including professionally oriented texts, video materials, and interactive simulations. The importance of digital platforms in language learning for specific purposes is emphasized, as they facilitate the acquisition of terminology, grammar, and speech patterns relevant to a particular field. The effectiveness of using specialized educational resources focused on medical discourse – such as Medi Learn, Deutsch für Ärzte & Mediziner – is confirmed, as they enable comprehensive mastery of linguistic competence. The significance of virtual simulators for modeling interprofessional communication scenarios is highlighted, as they stimulate the development of automated speech actions. It is noted that adaptive platforms ensure the individualization of the educational process according to the student’s level of preparation and learning needs. It is found that the digital environment creates the conditions for implementing the principles of flexible education and fosters autonomous knowledge acquisition. The expediency of using mobile applications such as LingoDeer Health, which provide integrated development of language skills, is substantiated. It is noted that tools such as Kenhub, Lecturio, and AMBOSS allow for the integration of medical subject learning with the practice of professional foreign language terminology. The effectiveness of using video cases to develop strategies for professional communication under emotional pressure is confirmed. Finally, the article emphasizes that digitalization enables students to optimize the learning process, save resources, and simultaneously expand their professional vocabulary. The importance of digital tools in fostering students’ cognitive autonomy and readiness for international professional communication is underscored.