Визначення національної ідентичності через мовну політику

Abstract

У статті розглядається складна природа національної ідентичності, що формується під впливом історичних, культурних, соціальних і політичних факторів, з особливим акцентом на роль мовної політики. Мова виступає не лише засобом комунікації, а й важливим символом національної приналежності. У контексті глобалізації та міжкультурної взаємодії мовна політика стає ключовим інструментом у формуванні та підтримці національної ідентичності, визначаючи статус мов у суспільстві та їх підтримку державою. Стаття аналізує вплив мовної політики на трансформацію національної ідентичності, спираючись на дослідження українських і зарубіжних науковців, таких як Ігор Козлов, Тетяна Соловей, Бенедикт Андерсон та інші. Вони підкреслюють важливість мови як засобу об’єднання людей та формування національної свідомості. У даній роботі розглядається взаємозв’язок між мовою та мисленням, що є ключовим аспектом впливу мови на людські дії. На основі теоретичних підходів, узагальнених Фрідріхом Кайнцом у праці «Handbuch der Psychologie», виділяються кілька основних теорій: теорія ідентичності, яка стверджує, що мислення та мовлення є однією й тією ж психічною діяльністю; теорія паралелізму, що розглядає їх як паралельні процеси, де мислення є первинним; та дуалістична теорія, яка підкреслює незалежність мислення від мови. Фрідріх Кайнц пропонує помірковану позицію, в якій мислення і мовлення функціонують у симбіозі. Досліджуються також політичні аспекти використання мови, зокрема риторика та пропаганда, як інструменти впливу на суспільство. Особливу увагу приділено ролі мови в процесах державотворення та ідеологічного формування, а також конфліктам між різними політичними ідеологіями. Висвітлюється важливість критичного сприйняття політичних текстів та ідеологій, що дозволяє уникнути однобічності в сприйнятті інформації. У роботі наведено приклади, які ілюструють ці концепції, зокрема цитати з «Майн Кампф» Адольфа Гітлера, що демонструють використання мови для маніпуляції суспільною свідомістю. Також досліджуються аспекти двомовності та багатомовності, зокрема явище диглосії, де вибір мови стає політичним питанням, що може призвести до соціальних санкцій. Розглядається, як різноманітність ідеологій виникає внаслідок соціальних, класових, гендерних та етнічних відмінностей, а також у контексті боротьби за владу. Особливу увагу приділено ідеологічній боротьбі, яка реалізується через мову та дискурс, а також ролі мови у формуванні суспільних норм і цінностей. На прикладах політичних діячів, таких як Джон Ф. Кеннеді, ілюструється використання мови як інструменту впливу та солідарності. Висвітлюються виклики лінгвістичної самовизначеності в постколоніальних контекстах, що підкреслює важливість мови в сучасному соціальному та політичному житті.

The article examines the complex nature of national identity formation influenced by historical, cultural, social, and political factors, with a particular emphasis on the role of language policy. Language serves not only as a means of communication but also as an important symbol of national belonging. In the context of globalization and intercultural interaction, language policy becomes a key instrument in shaping and sustaining national identity, determining the status of languages in society and their support by the state. The article analyzes the impact of language policy on the transformation of national identity, drawing on research by Ukrainian and foreign scholars such as Ihor Kozlov, Tetiana Solovei, Benedict Anderson, and others. They emphasize the importance of language as a means of uniting people and forming national consciousness. This article examines the connection between language and thinking, a key aspect of the influence of language on human actions. Based on the theoretical approaches summarized by Friedrich Kainz in his work «Handbuch der Psychologie» several main theories are identified: the theory of identity, which asserts that thinking and speaking are the same mental activity; the theory of parallelism, which views them as parallel processes with thinking as primary; and the dualistic theory, which emphasizes the independence of thinking from language. Friedrich Kainz proposes a moderate position in which thinking and speaking function in symbiosis. The article also explores the political aspects of language use, particularly rhetoric and propaganda, as tools for influencing society. Special attention is given to the role of language in nation-building processes and ideological formation, as well as the conflicts between different political ideologies. The importance of critical perception of political texts and ideologies is highlighted, allowing individuals to avoid bias in information processing. The work includes examples that illustrate these concepts, including quotes from Adolf Hitler’s «Mein Kampf» which demonstrate the use of language to manipulate public consciousness. The aspects of bilingualism and multilingualism are being explored, particularly the phenomenon of diglossia, where the choice of language becomes a political issue that can lead to social sanctions. The emergence of diverse ideologies is examined in light of social, class, gender, and ethnic differences, as well as in the context of power struggles. Special attention is given to ideological conflicts that are realized through language and discourse, as well as the role of language in shaping societal norms and values. The use of language as a tool for influence and solidarity is illustrated through examples of political figures such as John F. Kennedy. The challenges of linguistic self-determination in postcolonial contexts are highlighted, emphasizing the importance of language in contemporary social and political life.