Verbs-terms formed from lexemes of other lexical layers in the texts of the specialty “Acoustics”

Abstract

The article describes the results of the analysis of verbal units that are formed from lexemes of other lexical layers – common and general scientific. The presence of a text corpus, as well as a probabilistic-statistical model (frequency dictionary) of the technical specialty “Acoustics” made it possible to use various methods of analysis. The text corpus was compiled on the basis of scientific articles in the corresponding field of knowledge, taken from journals published in the USA and UK: IEEE International Conference on Acoustics, Speech, and Signal Processing; The Journal of the Acoustical Society of America; Acoustics Letters; Journal of the Audio Engineering Society; Acustica. The total corpus size is 200 thousand tokens. Verbs are a rather complex part of speech for the analysis of their lexical and semantic features, since they do not depend upon other parts of speech in a sentence and play the role of the core themselves. This determines the use of a large number of complex methods. The main methods for identifying terms of this type were the following: contextual analysis, conducting a survey of specialists in this field of technology, lexicographic studies, methods of linguistic statistics, methods of lexical stratification, etc. The purpose of the article was not only to record the terminologized verbs in texts and then – to form a list including these units, but also to possibly determine the reasons for such a process, which are hidden, perhaps, in the interrelation and interdependence of statistical and lexical characteristics of these verbs. For this purpose, firstly, the frequency of use of verb terms was indicated, which was reflected in the quantitative values of tokens; secondly, lexical groups were identified that covered all verbal units of a given type. As a result of comparisons of statistical and lexical characteristics, it was discovered that there is a fairly high probability of their interaction and interdependence, which may have served as the reason for the process of terminologization of these words.

У статті описано результати аналізу дієслівних одиниць, що утворені з лексем інших лексичних шарів – загальновживаних та загальнонаукових. Наявність текстового корпусу, а також ймовірнісно-статистичної моделі (частотного словника) технічної спеціальності «Акустика» дозволила використовувати різні методи аналізу. Текстовий корпус було складено на основі наукових статей у відповідній галузі знань, взятих з журналів, що публікуються в США та Великій Британії: IEEE International Conference on Acoustics, Speech, and Signal Processing; The Journal of the Acoustical Society of America; Acoustics Letters; Journal of the Audio Engineering Society; Acustica. Загальний обсяг корпусу становить 200 тисяч слововживань. Дієслова є досить складною частиною мови для аналізу їх лексико-семантичних особливостей, оскільки вони не залежать від інших частин мови в реченні та самі відіграють роль ядра. Це зумовлює використання великої кількості складних методів. Основними методами ідентифікації термінів цього типу були наступні: контекстуальний аналіз, проведення опитування фахівців у цій галузі техніки, які змогли дати коректні відповіді, лексикографічні дослідження, методи лінгвістичної статистики, методи лексичної стратифікації тощо. Метою статті було не лише зафіксувати термінологізовані дієслова в текстах, а потім – сформувати спи- сок, що включає ці одиниці, але й визначити причини такого процесу, які приховані, можливо, у взаємозв’язку та взаємозалежності статистичних та лексичних характеристик цих дієслів. Для цього, по-перше, було вказано частоту вживання дієслівних термінів, що відображалося в кількісних величинах слововживань, використаних у текстовому корпусі; по-друге, було визначено лексичні групи, які охоплювали всі дієслівні одиниці цього типу. В результаті порівняння статистичних та лексичних характеристик було виявлено, що існує досить висока ймовірність їхньої взаємодії та взаємозалежності, що могло послужити причиною процесу термінологізації цих слів.