Особливості використання технологій штучного інтелекту в перекладацькій діяльності: порівняльний аспект

Abstract

У статті йдеться про особливості застосування сервісів, що працюють на основі штучного інтелекту, в перекладацькій діяльності. Дослідження побудовано у порівняльному аспекті та виявляє переваги й недоліки таких сервісів. Стрімкий розвиток технологій викликав появу штучного інтелекту, який полегшив виконання складних завдань. Завдяки здатності постійно вчитися та імітувати розумову діяльність людини штучний інтелект став пріоритетним науковим напрямом. Крім того, він широко застосовується в різних галузях господарської діяльності, зокрема й у перекладі. Він є допоміжним інструментом, що пришвидшує процес перекладу. Штучний інтелект у перекладі є основою нейронного машинного перекладу, який передбачає виконання перекладу без допомоги людини. Тому вже перекладені тексти потребують постредагування через наявність у них великої кількості помилок. У статті проаналізовано актуальне програмне забезпечення, що присутнє на ринку перекладацьких послуг, зокрема й Google Translate, DeepL, Amazon Translate, Smartcat, OpenL Translate, Sider, Wordvice AI. Було розглянуто його особливості та можливі функції. Було виявлено, що вищезазначені сервіси підтримують різні мови інтерфесу, що може стати у нагоді користувачам з різних країн. Крім того, кількість мов, які використовуються для перекладу цими сервісами, відрізняється. Ще однією особливістю є робота сервісів за допомогою підписки, оскільки вони розраховані на різних користувачів, від студентів до професіоналів. Після цього було проаналізовано результати роботи даних сервісів через переклад тексту медичної тематики. Текст містив лексику медичного спрямування. Для аналізу було обрано переклад тексту, здійсненого за допомогою сервісів OpenL Translate та Wordvice AI. Слід зазначити, що переклад було виконано швидко й безкоштовно, проте з обмеженою кількістю друкованих знаків. Результати засвідчили використання буквального перекладу, відбір нерелевантного відповідника у словнику та вживання росіянізмів. Робота вищенаведених сервісів підтвердила необхідність постредагування виконаного штучним інтелектом перекладу.

The present article deals with peculiarities of using AI technologies while translating. The research is based on comparative aspect and reveals advantages and disadvantages of such technologies. Rapid development of technologies has led to the emergence of artificial intelligence, which has made it easier to perform complex tasks. Artificial intelligence has become a top priority in scientific research due to its ability to learn constantly and mimic mental activity of human beings. Moreover, it is widely used in different areas of business activity, translation industry in particular. It is a helpful means in translation process that makes it faster. Artificial intelligence in translation is a basis for neural machine translation, which provides translation without any help of human beings. Thus, translated texts need to be posteditied because of a huge number of mistakes. The article provides analysis of up-to-date software available for translation services, namely Google Translate, DeepL, Amazon Translate, Smartcat, OpenL Translate, Sider, Wordvice AI. Their peculiarities and possible features were analysed. We found out that the above mentioned services support different interface languages, which can be useful for users of different countries. Furthermore, the number of languages used by these services differs. Their next peculiarity is the possibility to work on the subscription basis as they are designed for different users, ranging from students to professionals. Our next step was to analyse the results of their translation work with the help of medical text. The latter was characterised by medical vocabulary. The chosen text was translated via such services as OpenL Translate and Wordvice AI. It should be mentioned that translation itself was provided quickly and free of charge, but using a limited number of characters. The obtained results showed the use of literal translation, the selection of irrelevant dictionary equivalents and the use of calque from Russian. The work of the above mentioned services confirmed the need of postediting after translation provided by artificial intelligence.