Металінгвістика цифрового спротиву: когнітивно-дискурсивні механізми та перекладацькі трансформації

Abstract

У межах сучасної цифрової комунікації спостерігається зростання значущості металінгвістичних структур, що слугують засобом опору інформаційному тиску, маніпулятивним впливам та семіотичним агресіям. Дослідження спрямовано на виявлення функціональних моделей мовного опору у цифровому просторі крізь призму когнітивних механізмів інтерпретації та перетворення смислів. Акцент зроблено на ролі мови не лише як носія інформації, але й як інструменту стратегічної взаємодії, спрямованої на збереження ідентичності, формування контрдискурсу та переозначення соціально значущих концептів. Когнітивний аспект аналізу передбачає розгляд внутрішньомовних процесів, які супроводжують рецепцію, декодування та реконфігурацію повідомлень у ситуаціях інформаційної напруги. Особливу увагу приділено ментальним картам, концептуальним сіткам та моделям сценарної обробки інформації, які активізуються у відповідь на комунікативні загрози. Здійснено спробу класифікації когнітивних стратегій цифрового спротиву, серед яких домінують метафоризація, рефреймінг, іронізація та приховане редагування лексичного ядра повідомлень. Дискурсивний вимір проблеми розглянуто через призму аналізу мовних актів, жанрових форм та дискурсивних практик, які формуються у відповідь на зовнішні спроби нав’язування чужих інтерпретацій. Досліджено специфіку взаємодії між офіційним, опозиційним і пародійним дискурсами в умовах війни, соціальних криз або інформаційних кампаній. Продемонстровано, що дискурс цифрового спротиву набуває гібридної форми, поєднуючи елементи контрнаративу, сатири та альтернативного фактажу. У перекладацькому аспекті вивчено особливості трансформації металінгвістичних структур під час інтерлінгвального переходу, зокрема у випадках, коли первинний смисл навмисно зашифровано чи приховано за алюзіями, мовними іграми або культурними кодами. Проаналізовано переклад як інструмент ретрансляції спротиву, де збереження прагматичної сили висловлення важливіше за буквальність.

Within the framework of modern digital communication, there is an increasing importance of metalinguistic structures that serve as a means of resistance to information pressure, manipulative influences and semiotic aggression. The research is aimed at identifying functional models of linguistic resistance in the digital space through the prism of cognitive mechanisms of interpretation and transformation of meanings. The emphasis is placed on the role of language not only as a carrier of information, but also as a tool of strategic interaction aimed at preserving identity, forming counter-discourse and redefining socially significant concepts. The cognitive aspect of the analysis involves considering intralinguistic processes that accompany the reception, decoding and reconfiguration of messages in situations of information tension. Particular attention is paid to mental maps, conceptual grids and models of scenario information processing, which are activated in response to communicative threats. An attempt is made to classify the cognitive strategies of digital resistance, among which metaphorization, reframing, ironization and hidden editing of the lexical core of messages dominate. The discursive dimension of the problem is considered through the prism of the analysis of speech acts, genre forms and discursive practices that are formed in response to external attempts to impose other people’s interpretations. The specifics of the interaction between official, opposition and parody discourses in conditions of war, social crises or information campaigns are studied. It is demonstrated that the discourse of digital resistance takes on a hybrid form, combining elements of counter-narrative, satire and alternative facts. In the translation aspect, the features of the transformation of metalinguistic structures during interlingual transition are studied, in particular in cases where the original meaning is deliberately encrypted or hidden behind allusions, language games or cultural codes. Translation is analyzed as a tool for relaying resistance, where preserving the pragmatic power of expression is more important than literalness.