Тарас Григорович Шевченко та Янко Краль – двоє авторів, одна поетика (компарація словацького та українського романтизму)

Abstract

По суті, від зламу ХVІІІ та ХІХ ст. починаємо говорити про нову європейську літературу. Саме романтизм втручається в старі форми й принципи творення художнього тексту й суттєво міняє їх, приносить нову модерну композицію структури. Основним знаком романтичної літератури можна вважати тенденцію відходу від старого дидактично-проповідницького типу літератури. Без сумніву окремі слов’янські народи в цьому періоді взаємно впливали один на одного, збагачувались взаємно, є безсумнівне. Однакові риси знаходимо в окремих слов’янських літературах на багатьох рівнях – на рівні жанру, мотивів, ідей, інспірації народною творчістю. Крім революційних мотивів, які можемо знайти в поезії Тараса Шевченка, саме народна творчість есенціально модифікує його текст на рівні формальної структури, мотивів, але й жанрових різновидів. Поєднання революційних, народних та фольклорних елементів у художньому тексті наявне в творчості Янка Краля й Тараса Шевченка. Постульована подібність уможливила спільність історичного контексту слов’янських народів. Ключові слова: романтична література, народна поезія, Янко Краль, Тарас Григорович Шевченко, поезія.