Особливості окремих слідчих дій та процесуального керівництва прокурорів під час воєнного стану

Abstract

24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна і указом Президента України No 64/2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації на всій території України введено воєнний стан. Дієвість та ефективність кримінального провадження під час правового режиму воєнного стану залежить від якості кримінальних процесуальних норм. Збройний конфлікт, розпочатий та підтримуваний Російською Федерацією на території України, починаючи з 2014 року, створив нові виклики для системи як міжнародного, так і національного правосуддя. У статті звертається увага на те, що із запровадженням в Україні 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації було внесено низку суттєвих змін, як у «воєнний» розділ ІХ-1, так і в інші розділи Кримінального процесуального Кодексу України. Характер порушень цих норм потребує іншого підходу не тільки на рівні правової кваліфікації, а й процесу організації та процесуального керівництва прокурором досудовим розслідуванням. Наголошується, що показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Автор статті звертає увагу на те, що прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, необхідно здійснювати відеофіксації показань потерпілих та найважливіших свідків, зокрема, щодо питань, які стосуються ролі Російської Федерації та підпорядкованих їй формувань в умовах збройного конфлікту на території України, у тому числі і на тимчасово окупованих територіях. Досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту, може займати тривалий час, а тому слідчим та прокурорам важливо вживати заходів для збереження інформації, у першу чергу показань потерпілих і свідків. Прокурори під час організації процесуального керівництва повинні враховувати особливості проведення та фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану.

On 24 February 2022, a full-scale war broke out and martial law was introduced throughout Ukraine by Presidential Decree No. 64/2022 in connection with the military aggression of the Russian Federation. The efficiency and effectiveness of criminal proceedings during the martial law regime depends on the quality of criminal procedural rules.The armed conflict initiated and supported by the Russian Federation on the territory of Ukraine since 2014 has created new challenges for the system of both international and national justice. The article draws attention to the fact that with the introduction of martial law in Ukraine on 24 February 2022 in connection with the military aggression of the Russian Federation, a number of significant changes were made to both the «military» section IX-1 and other sections of the Criminal Procedure Code of Ukraine. The nature of violations of these provisions requires a different approach not only at the level of legal qualification, but also in the process of organisation and procedural guidance of the pre-trial investigation by the prosecutor. The author emphasizes that the testimony obtained during the interrogation of a suspect, including simultaneous interrogation of two or more already interrogated persons, in criminal proceedings conducted under martial law may be used as evidence in court only if a defence counsel participated in such interrogation and the course and results of the interrogation were recorded using available video recording equipment.The author draws attention to the fact that prosecutors who provide procedural guidance in criminal proceedings concerning crimes committed in the context of armed conflict should record the testimony of victims and key witnesses, in particular, on issues relating to the role of the Russian Federation and its subordinate formations in the context of armed conflict on the territory of Ukraine, including the temporarily occupied territories.Pre-trial investigations of criminal offences committed in the context of armed conflict can take a long time, and it is therefore important for law enforcement investigators and prosecutors to take measures to preserve information, primarily the testimony of victims and witnesses.When organising procedural guidance, prosecutors should take into account the peculiarities of conducting and recording the course and results of investigative (detective) actions under martial law.