Художні виміри історичних постатей у літописі Григорія Граб’янки

Abstract

У статті досліджуються особливості представлення образів історичних діячів у літописі Григорія Граб’янки у художньому вимірі. Наголошується, що літопис є видатною пам’яткою доби Бароко, в якій репрезентовано авторські уявлення й інтерпретації щодо особистостей українських гетьманів. Проаналізовано літописні образи Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького, Івана Виговського, Дмитра Дорошенка, Івана Мазепи, Якова Сомка, Івана Брюховецького, полковника Семена Палія в художньому вимірі. Аргументовано тезу про те, що у тлумаченні та представленні реальних постатей для літописця Григорія Граб’янки історична достовірність не є визначальною. Натомість автор керується власними поглядами і переконаннями для творення літописних образів, що визначає домінування художнього виміру і переважання над історичною достовірністю. Загалом літопис Григорія Граб’янки серед історіографічних текстів епохи Бароко, зокрема козацьких літописів, до яких він належить, є найбільш белетризованим, із яскраво вираженим художнім первнем. У пам’ятці представлено літературні образи, художній вимір яких детермінує специфіку інтерпретації історичного матеріалу. Образам притаманна суб’єктивність, індивідуальний підхід у їх тлумаченні. Григорій Граб’янка, ведучи оповідь, спирається на спогади очевидців подій, інші літописи і трактати. Проте ці історичні за своїм характером тексти формують контекст, в якому діють авторські художні літописні персонажі. Образ Богдана Хмельницького у літописі є головним, розкривається у широкому історичному просторі, зокрема історії становлення і розвитку феномену козацтва. Автор порівнює його з біблійними та історичними постатями Мойсея, Навуходоносора, Кіра, Олександра Македонського, Октавіана Августа. Граб’янка репрезентує літописний образ керманича як втілення війського, політичного, дипломатичного ідеального лідера, здатного виконати унікальну місію в українській історії. Бачить його як спадкоємця і продовжувача традицій києворуської держави. Його попередником літописець називає гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, що постає уособленням талановитого полководця, захисника православія, носія козацького гасла “за волю, за віру”. Літописна постать гетьмана Івана Виговського у літописі Г. Граб’янки подана у негативному художньому світлі, що суперечить історичним фактам. Автор ігнорує останні, зважаючи на пропольську політику Виговського. Цілком позитивний характер мають у літописі образи гетьманів Якова Сомка і Петра Дорошенка. Саме Дорошенко втілює авторські погляди на політику і шляхи розвитку Гетьманщини. Негативне забарвлення має образ Івана Мазепи, причиною чого є конфлікт і розрив гетьмана з Петром І. Авторські тлумачення цієї постаті не відповідають історичній дійсності, відтак художній вимір заступає вимір історичний.

In this article the specific of representation of the images of historical persons in Hryhorij Hrabjanka`s chronicle in the art determination is investigated. It is underlined that this chronicle is a prominent Baroque text that represents author imagination and interpretation about pecularities of Ukrainian hetmans. The images of Bohdan Hmelnytsckyj, Jurij Hmelnytsckyj, Ivan Vygovskyj, Dmytro Doroshenko, Ivan Mazepa, Yakiv Somko, Ivan Brjuhovetsckyj, colonel Semen Palij in the art aspects are analysed. It is underlined that in the interpretation and representation of real persons a historical thruth is not main for chronicler Htyhorij Hrabjanka. But the author leads by his own outlook and positions in formation of the chronicles images. It is determines the domination of the art aspect under historical thruth. In general Hryhorij Hrabjanka`s chronicle between historiographycal Baroque texts, partly kozcak chronicles, is the most fictionalized, that has bright art basis. In this text the literary images are represented. Its art aspect determines the specific of the interpretation of historical materials. These images represent an individual author`s outlook. Hruhorij Hrabjanka tells the story and uses memory, other chronicles and works. But these historical texts form the context in which the author art chronicle persons act. The image of Bohdan Hmelnytsckyj is a general in the chronicle. He develops in the wide historical space, partly in the hystory of genesis and dynamic of the kozcak phenomenon. The author compares him with biblical and historical persons of Mojsej, Navuhodonosor, Kir, Оlexander Macedonian, Оktavian August. Hrabjanka represents the historical image of lider as symbol of the military, political, diplomatic ideal lider, which can realise an unique mission in Ukrainian history. He represents him as an inheritor and follower of the traditions of the Kyjivan state. Hetman Petro Konashevych-Sagajdachnyj is represented as his predecessor, that symbolizes talanted general, fighter of Orthodoxy, medium of kazcak motto “to freedom, to faith”. Chronicle person of the hetman Ivan Vygovskyj in the Hrabjanka`s text represented it the negative art aspect, that contradicts to hystorical facts. The author ignores its because of the pro Poland policy of Vygovskyj. The images of Yakiv Somko and Petro Doroshenko are absolutely positive. Especially Doroshenko represents the author`s outlook in policy and the ways of the development of Hetmanshchyna. The image if Ivan Mazepa is negative because of his conflict and gap with Petro І. The author interpretation of this person is not corresponds to the historical reality and the art aspect dominates under historical.