Поетика поліського етнографізму в творчості Віктора Лазарука: образно-стильовий вимір

Abstract

У статті досліджено специфіку художнього втілення поліського етнографізму в творчості Віктора Лазарука та його образно-стильове вираження. Поетика «поліського тексту» В. Лазарука ґрунтується на максимально широкому представленні повсякденного життя мешканців регіону, яке знаходиться в центрі уваги поета. Йдеться передусім про щоденні заняття, предмети побуту, елементи обрядовості, поведінку, звички, риси менталітету поліщуків, особливості їхньої говірки тощо. Проаналізовано вірші поета зі збірок «Музика верховіть» (1966), «Озерний дзвін» (1982), «Глаголи землі» (1987), «Літораль» (1990), «Отрок Осінь» (2005), якими автор демонструє художню майстерність у відтворенні «поліського світу», художньо моделює його в усіх деталях етнографічного буття. Змальовуючи традиційні заняття поліщуків (косовицю, мисливство, рибальство, збирання грибів), предмети щоденного вжитку, об’єкти живої природи, задіяні в цих процесах, поет удається до деталізації, персоніфікації, звуконаслідування, чим посилює відчуття реальності «поліського тексту». Знаками минулого часу виступають у Лазарука традиційні побутові речі (віз, ціп), заняття (млинарство), інші важливі маркери традиційного поліського світоустрою (наприклад, хутори). Мисливство і рибальство показані як священні ритуальні дійства, в яких важливу роль відіграє сама природа, а присутність людини створює ефект екзистенційної напруги. Календарні та родинні обряди і ритуали (колядування, весілля) надають побутовим описам більшої святковості, урочистості, уводять їх у контекст обрядово-звичаєвої практики поліщуків. Змальовуючи ментальний портрет місцевого жителя, автор підкреслює його обумовленість історичним і соціальним контекстом, усвідомлене розуміння своєї національної ідентичності.

The article examines the specifics of the artistic embodiment of Polissya ethnography in the work of Viktor Lazaruk and its figurative and stylistic expression. The poetics of V. Lazaruk’s “Polissya text” is based on the broadest possible representation of the daily life of the inhabitants of the region, which is the focus of the poet’s attention. This primarily concerns everyday activities, household items, elements of ritual, behavior, habits, features of the Polishchuk mentality, peculiarities of their dialect, etc. The poet’s poems from the collections “Music of the Verkhovits”, “Lake Bell”, “Verbs of the Earth”, “Litoral”, “Autumn Youth” are analyzed, with which the author demonstrates artistic skill in recreating the “Polissya world”, artistically modeling it in all the details of ethnographic existence. Depicting the traditional occupations of the Polishchuk people (haymaking, hunting, fishing, mushroom picking), everyday objects, and objects of living nature involved in these processes, the poet resorts to detailing, personification, and onomatopoeia, thereby enhancing the sense of reality of the “Polissya text.” Traditional household items (cart, flail), occupations (milling), and other important markers of the traditional Polissya world order (for example, hamlets) serve as signs of the past in Lazaruk artwork. Hunting and fishing are shown as sacred ritual actions in which nature itself plays an important role, and the presence of a person creates the effect of existential tension. Calendar and family rites and rituals (carol singing, weddings) give everyday descriptions greater festivity and solemnity, and introduce them into the context of the ritual and customary practice of the Polishchuk people. Depicting a mental portrait of a local resident, the author emphasizes his conditioning by the historical and social context, a conscious understanding of his national identity.