Міжнародний кримінальний суд: сучасні проблеми та шляхи їх вирішення

Abstract

У статті досліджуються сучасні проблеми функціонування Міжнародного кримінального суду, зокрема магістральна проблема – недостатня очікувана ефективність, проблемні питання юрисдикції, ініціювання провадження, тривалість провадження, а також питання належного співробітництва між МКС та державами.Акцентується увага, що створення органів міжнародного кримінального правосуддя стало відповіддю на безкарність за вчинені міжнародні злочини, яка виникла через неефективність національних правових систем у боротьбі з міжнародними злочинами. Підкреслюється, що ефективність Міжнародного кримінального суду значною мірою залежить від співпраці з державами та міжнародними організаціями, а також наявних фінансових та людських ресурсів.Робиться висновок, про нагальну необхідність міжнародній спільноті переглянути механізми реагування на ті держави, які не видаючи підозрюваних фактично сприяють безкарності за вчинені міжнародні злочини; до них мають застосовуватися ефективні контрзаходи та санкції з боку держав та міжнародних організацій. Акцентується на доцільності внесення поправок до Римського статуту у порядку ст. 121 Римського статуту, наділивши Міжнародний кримінальний суд безумовною предметною юрисдикцією щодо злочину агресії, як це має місце щодо геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Підкреслюється, що Міжнародний кримінальний суд повинен стати постійнодіючим судом, який буде володіти такою юрисдикцією; своєю чергою це зменшуватиме ризик вчинення нових збройних агресій. Пропонується часткове вирішення проблеми надмірної тривалості кримінального провадження шляхом збільшення фінансування та набором додаткового персоналу у МКС.

The article examines the current problems of the functioning of the International Criminal Court, in particular the main problem – insufficient expected effectiveness, problematic issues of jurisdiction, initiation of proceedings, duration of proceedings and its influence on the effectiveness of the ICC, as well as the issue of proper cooperation between the ICC and states.It is emphasized that the establishment of international criminal justice bodies was a response to impunity for committed international crimes, which arises due to the ineffectiveness of national legal systems in the fight against international crimes. It is emphasized that the effectiveness of the International Criminal Court largely depends on cooperation with states and international organizations, as well as available financial and human resources.It is concluded that there is an urgent need for the international community to review the mechanisms of response to those states that, by not extraditing suspects, de facto contribute to impunity for committed international crimes; effective countermeasures and sanctions by states and international organizations should be applied to them. Emphasis is placed on the expediency of amending the Rome Statute in accordance with Article 121 of the Rome Statute, giving the International Criminal Court unconditional ratione materiae jurisdiction over the crime of aggression, as is the case with genocide, crimes against humanity and war crimes. It is emphasized that the International Criminal Court should become a permanent court that will have such jurisdiction; in its turn, this will reduce the risk of committing new armed aggressions.A partial solution to the problem of the excessive length of criminal proceedings at the ICC is proposed by increasing funding and recruiting additional personnel.