Правова поведінка та ідентичність людини в дискусійній парадигмі філософії права

Abstract

У цій статті проводиться аналіз особливостей рефлексії правової поведінки особи в світлі різних філософсько-правових наукових дискурсів. Загалом аналіз правової поведінки людини в дискусійній парадигмі філософії права в контексті вивчення проблеми для налагодження правової співпраці висвітлює глибокі аспекти взаємодії індивіда та юридичної системи. Філософські концепти допомагають розглянути дану тему на метафізичному рівні, розкриваючи основоположні принципи та моральні аспекти правової поведінки. Констатовано, що первинним плацдармом для розгляду поведінки в контексті правової реальності є розгляд її через ідеологічну парадигму прав людини, оскільки концепція визнає невід’ємність та невідчужуваність прав кожної особи, обґрунтовуючи їх фундаментальність через наявність гідності, природженої кожній людині. Основна ідея полягає в тому, що ці права є не лише юридичними нормами, але й ключовим елементом, формуючим особисту гідність та свободу та виражають особисту ідентичність людини, а в оцінці поведінки людини визначальною є роль держави та суспільства у забезпеченні та захисті прав як безумовної аксіологічної детермінанти. Доведено, що вагомою парадигмою рефлексії є потреба аналізу поведінки у призмі соціального контракту, оскільки взаємна угода людей передбачає обмін частиною індивідуальної свободи на спільний порядок і безпеку, забезпечені прийняттям правил і обов’язків, що утворює основу для створення держави та правового порядку. Таким чином, поведінка людини оцінюється за її відповідність встановленим правилам та здатність до взаємодії з іншими членами суспільства в мирі та взаєморозумінні. Мотивовано, що філософський аналіз етико-філософських концепцій у контексті поведінки людини визначає дві ключові галузі - деонтологію та консеквентологію. Деонтологія, зосереджуючись на обов’язках та правилах, визначає моральність вчинків незалежно від їхніх наслідків, вказуючи на обов’язковість етичних норм, а консеквентологія орієнтується на наслідки вчинків як основний критерій їхньої моральної оцінки, підкреслюючи важливість позитивних результатів.

This article analyzes the peculiarities of the reflection of a person’s legal behavior in the light of various philosophical and legal scientific discourses. In general, the analysis of a person’s legal behavior in the debatable paradigm of the philosophy of law in the context of studying the problem of establishing legal cooperation illuminates the deep aspects of the interaction between the individual and the legal system. Philosophical concepts help to consider this topic on a metaphysical level, revealing the fundamental principles and moral aspects of legal behavior.It was established that the primary springboard for considering behavior in the context of legal reality is its consideration through the ideological paradigm of human rights, since the concept recognizes the inalienability and inalienability of the rights of each person, justifying their fundamentality due to the presence of dignity inherent to each person. The main idea is that these rights are not only legal norms, but also a key element that forms personal dignity and freedom and express the personal identity of a person, and in evaluating human behavior, the role of the state and society in ensuring and protecting rights as an unconditional axiological determinantsIt is proved that a valid paradigm of reflection is the need to analyze behavior in the prism of a social contract, since the mutual agreement of people involves the exchange of a part of individual freedom for common order and security, ensured by the adoption of rules and obligations, which forms the basis for the creation of the state and the legal order. Thus, a person’s behavior is evaluated for its compliance with established rules and the ability to interact with other members of society in peace and mutual understanding.It is motivated that the philosophical analysis of ethical-philosophical concepts in the context of human behavior defines two key areas - deontology and consequentology. Deontology, focusing on duties and rules, determines the morality of actions regardless of their consequences, indicating the obligation of ethical norms, and consequentology focuses on the consequences of actions as the main criterion for their moral evaluation, emphasizing the importance of positive results.