Право на свободу пересування в умовах війни

Abstract

Право на свободу пересування є основоположним право людини, яке розуміється як можливість кожного пересуватися та вільно обирати їхнє місце проживання, вільно залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. В умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації виникла необхідність переосмислення сталих підходів до розуміння сутності даного права та його ключових аспектів. Визначено, що наслідки повномасштабного вторгнення стали каталізатором для одного з найбільш масових міграційних зрушень з Україну в інші держави, зокрема в країни Європейського Союзу. Це спричинило певні послаблення в аспекті порядку виїзду за кордон та дозволило виїжджати за межі України без документів для виїзду за кордон.Обґрунтовано, що право на свободу пересування не є абсолютним, і, відповідно, може зазнавати обмежень, які, тим не менш, повинні відповідати вимогам законності, пропорційності таких обмежень, легітимності їхньої мети. Так, свобода пересування може бути обмежена, зокрема, на територіях, на яких запроваджено воєнний або надзвичайний стан, а також на тимчасово окупованих територіях. Констатовано, що з метою недопущення порушення права на свободу пересування здійснюється низка заходів, серед яких, зокрема перевірка нормативно-правових актів на наявність корупційних ризиків, що здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції. Проаналізовано, що можливі порушення права на свободу пересування, зокрема випадки примусового переселення громадян України на територію держави-агресора можуть становити злочини, підсудні Міжнародного кримінального суду. Визначено, що існує необхідність перекваліфікації таких діянь зі злочину проти людяності на злочин геноциду з огляду на спрямованість держави-агресора на конкретне та свідоме нищення української національної групи.

The right to freedom of movement is a fundamental human right, which is accepted as the ability of everyone to move and freely choose their place of residence, freely leave any country, including their own. In the conditions of the full-scale invasion of the Russian Federation, there is a need to reconsider the permanent approaches to understanding the essence of this right and its key aspects.It was determined that the consequences of the full-scale invasion became a trigger for one of the most massive migration flows from Ukraine to other states, in particular to the countries of the European Union. This has caused a certain easing in the aspect of the procedure for traveling abroad and has permitted people to leave Ukraine without documents for traveling abroad.It is justified that the right to freedom of movement is not absolute and, accordingly, may be subject to restrictions, which, nevertheless, must meet the requirements of legality, proportionality of such restrictions, and the legitimacy of their purpose. Thus, freedom of movement may be restricted, in particular, in territories where a state of war or emergency has been imposed, as well as in temporarily occupied territories. It was established that in order to prevent the violation of the right to freedom of movement, a number of measures are taken, including, in particular, the inspection of regulatory legal acts for the presence of corruption risks, which is carried out by the National Agency for the Prevention of Corruption. It has been analyzed that possible violations of the right to freedom of movement, in particular cases of forced relocation of Ukrainian citizens to the territory of the aggressor state, may constitute crimes punishable by the International Criminal Court. It was determined that there is a need to reclassify such acts from a crime against humanity to a crime of genocide in view of the focus of the aggressor state on the concrete and intentional destruction of the Ukrainian national group.