Євген Грицак – дослідник подільських говірок

Abstract

Подільський говір – один із говорів волинсько-подільської групи південно-західного наріччя, поширений на території історичного Поділля. Подільські говірки мають елементи старожитності та архаїчності, вирізняються особливими регіональними рисами, але через своє ареальне поширення виявляють досить розгалужені взаємовпливи з іншими південно-західними та південно-східними говорами. Численні територіально-адміністративні зміни в межах регіону, міграція та еміграція його мешканців зумовили багатоманіття зональних варіантів подільського типу традиційно-побутової культури. На різних мовних рівнях подільського говору спостерігаємо неоднорідні діалектні особливості, що чітко окреслюють західну та східну зони. На початок ХХ ст. припадають перші спроби лінгвістичного опрацювання цього говору. Автори – Г.К. Голоскевич, О.І. Сорочан, В.М. Отроковський, Б.М. Яцимирський, Є.К. Тимченко, Є.М. Грицак, Є.М. Рудницький – визначили приналежність досліджуваної говірки до певного наріччя, окреслили її мовні особливості переважно фонетичного рівня. Цінною для мовознавців, насамперед діалектологів, залишається розвідка “Говірка села Могильної Гайсинського повіту на Поділлі” Євгена Грицака. У нашій статті проаналізовано працю вченого, зіставлено риси подільського говору з тими особливостями, які зафіксував дослідник у с. Могильна та прилеглих територіях. З’ясовано, що зразки народного мовлення відбивають певною мірою подільські вимовні риси: наявність вставних л’, н’ після губних приголосних; твердий р на місці нормативного р’; форми 3-ї ос. одн. і множ. теперішнього часу і 2-ї ос. множ. наказового способу на стверділий кінцевий -т; неподвоєнні м’які приголосні: житя весіля та ін. Цей цікавий матеріал, який презентує основні ознаки подільського говору, може слугувати цінним і надійним джерелом для вивчення динаміки діалектного мовлення Поділля.

The Podillia dialect is one of the dialects of the Volyn-Podillia group of the Southwestern dialect, widespread on the territory of historical Podillia. The Podillia dialects have elements of antiquity and archaism, are distinguished by special regional features, but due to their area of distribution, they show quite extensive interactions with other southwestern and southeastern dialects. Numerous territorial and administrative changes within the region, migration and emigration of its inhabitants have led to a variety of zonal variants of the Podillia type of traditional household culture. At different linguistic levels of the Podillia dialect, we can observe heterogeneous dialectal features that clearly define the western and eastern zones. The first attempts at linguistic study of this dialect date back to the early ХХth century. The authors – H. Holoskevych, O. Sorochan, V. Otrokovskyi, B. Yatsymyrskyi, Ye. Tymchenko, Ye. Hrytsak, Ye. Rudnytskyi – determined the affiliation of the studied dialect to a certain dialect, outlined its linguistic features, mainly at the phonetic level. Yevhen Hrytsak’s study «The Dialect of the Village of Mohylna, Haisyn County, Podillia» remains valuable for linguists, especially dialectologists. In the article the work of the scientist is analyzed, the features of the Podillia dialect with those recorded by the researcher in Mohylna village and the surrounding areas are compares. It has been defined that the samples of folk speech reflect to some extent Podillia pronunciation features: the presence of insertive л’, н’ after labial consonants; hard p in place of normative р’; forms of the 3rd person singular and plural of the present tense and 2nd person plural imperative mood with the affirmative final -т; non-doubled soft consonants: житя весіля, etc. This interesting material, which presents the main features of the Podillia dialect, can serve as a valuable and reliable source for studying the dynamics of the Podillia dialect.