Висловлення розповідної модальності в усному мовленні носіїв західнополіського діалекту: спеціалізовані й транспоновані вияви

Abstract

Актуальність порушеної в статті проблеми зумовлена потребою дослідження усного мовлення діалектоносіїв Західного Полісся в аспекті модального різноманіття. Відповідно до окресленої мети й завдань у праці визначено модальну своєрідність розповідних висловлень західнополіських говірок; схарактеризовано центральні морфологічні засоби, які беруть участь у формуванні висловлень стверджувального та заперечного модального плану, проаналізовано їх у зіставленні з літературним стандартом; визначено функційний потенціал транспонованих одиниць, засвічених у моделюванні стверджувальних і заперечних висловлень, закцентовано увагу на комунікативних умовах їхнього вживання. З’ясовано, що в західнополіському говірковому матеріалі розповідні висловлення становлять поширений комунікативний тип. Розповідне модальне значення реалізують членовані й нечленовані синтаксичні одиниці стверджувального й заперечного змісту. У членованих конструкціях головну роль відіграє часова ознака предиката, відповідно до спеціалізованого вияву якої інтерпретовані дії, процеси чи стани збігаються чи не збігаються з моментом мовлення. Окрім первинних, засвідчені й вторинні (транспоновані) формальні засоби, зокрема такі, що передають минулі дії за допомогою репрезентантів, закріплених за іншими часовими характеристиками. Значне морфологічне розмаїття притаманне нечленованим синтаксичним одиницям, серед яких виявляють непродуктивність літературні маркери, натомість домінують вузькорегіональні службові одиниці чи їхні функційні еквіваленти. Важливу роль у реалізації авторських інтенцій виконують редупліковані форми та висловлення іншого модального плану, зокрема питальні. У дібраних із діалектного мовлення конструкціях представлене імпліцитне маркування негації, пов’язане з деякими усталеними сполуками, зокрема й такими, що вульгаризують мовлення, надають йому розкутості та експресії.

The relevance of the issue addressed in the article is determined by the need to study the spoken language of Western Polissian dialect speakers in terms of modal diversity. According to the outlined aim and tasks of the work, the modal peculiarities of narrative expressions in Western Polissian dialects have been identified; the central morphological means involved in forming affirmations and negations have been characterized and analyzed in comparison with the literary standard; the functional potential of transposed units used in modeling affirmative and negative statements has been determined, with a focus on the communicative conditions of their usage. It has been established that narrative expressions are a prevalent communicative type in Western Polissian dialect material. Narrative modal meanings are realized through partitioned and unpartitioned syntactic units of affirmative and negative content. In partitioned constructions, the temporal feature of the predicate plays a key role, with actions, processes, or states being interpreted as either coinciding or not coinciding with the moment of speech according to the specialized manifestation. In addition to primary forms, secondary (transposed) formal means are also recorded, including those representing past actions through representatives assigned to other temporal characteristics. Significant morphological diversity is characteristic of unpartitioned syntactic units, where literary markers are found to be unproductive, whereas narrow-regional service units or their functional equivalents prevail. Reduplicated forms and expressions of other modal plans, including interrogative ones, play an important role in realizing authorial intentions. In the selected dialectal constructions, implicit marking of negation is present, associated with certain established phrases, including those that vulgarize speech, providing it with a relaxed and expressive quality.