Поняття прав людини у Французькій та Українській доктрині

Abstract

У статті досліджується еволюція та сучасне розуміння поняття прав людини через призму французької та української доктрин. Увагу приділено історичним фактам формування кон цепції прав людини, у першу чергу, Загальній декларації прав людини 1948 року, яка, попри рекомендаційний характер, відіграла роль ідеологічної бази сучасного міжнародного правопо рядку. Будучи джерелом «м’якого права», Декларація здійснила вплив на розробку ряду регіо нальних (наднаціональних) документів (на європейському континенті це Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року) та двох Пактів 1966 року, що уже є загаль нообов’язковими. У французькій доктрині права людини традиційно розглядаються як універсальні та невід чужувані, а також випливають із ідеї природного права та з досвіду Великої французької рево люції. Сучасне розуміння прав людини пов’язане з явищем «динамізму». Вони є загальними та захищають ті інтереси, що мають фундаментальне значення для добробуту. Проаналізовано позиції українських дослідників (П. Рабіновича, М. Козюбри), які визна чають права людини як умови існування особи, що повинні відповідати досягнутому рівню соціально-економічного розвитку. У статті простежується, як у сучасних підходах відбувається синтез ідей природного права, правового позитивізму та міжнародного права. У статті сформульовано власне визначення прав людини як гарантованих національним та міжнародним правом невід’ємних, універсальних можливостей людини діяти у межах гідності та свободи, які захищаються від свавілля з боку органів державної влади.

The article examines the evolution and modern understanding of the concept of human rights through the prism of French and Ukrainian doctrines. Attention is paid to the historical facts of the formation of the concept of human rights, primarily the Universal Declaration of Human Rights of 1948, which, despite its recommendatory nature, played the role of the ideological basis of the modern international legal order. Being a source of «soft law», the Declaration influenced the development of a number of regional (supranational) documents (on the European continent this is the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950) and two Covenants of 1966, which are already universally binding. In the French doctrine, human rights are traditionally considered universal and inalienable, and also stem from the idea of natural law and the experience of the Great French Revolution. The modern understanding of human rights is associated with the phenomenon of «dynamism». They are general and protect those interests that are of fundamental importance for well-being. The positions of Ukrainian researchers (P. Rabinovych, M. Kozyubra) who define human rights as conditions for the existence of a person that must correspond to the achieved level of socio-economic development are analyzed. The article traces how modern approaches synthesize the ideas of natural law, legal positivism and international law. The article formulates its own definition of human rights as inalienable, universal human opportunities guaranteed by national and international law to act within the framework of dignity and freedom, which are protected from arbitrariness on the part of state authorities.