Концептосфера російсько-української війни в поезії Дмитра Кременя

Abstract

У статті проаналізовано воєнну лірику відомого українського поета, Шевченківського лауреата Д. Кременя, написану в останні роки його життя. З окупацією Криму, частини Донеччини та Луганщини, за численних спроб захоплення окремих областей півдня і сходу України Д. Кремінь, мешкаючи на Миколаївщині, активною громадянською позицією, відкритими заявами та виступами, поетичними добірками в Україні та за кордоном значно пожвавив громадсько-політичне життя, спонукаючи громадян до єдності, опору та боротьби проти російських злочинців. Його бездоганний авторитет як очільника обласної організації НСПУ, почесного професора кількох університетів, редактора часопису «Соборна вулиця», виступи на миколаївському Євромайдані 2013–2014 рр., заклики на Марші єдності в березні 2014 р., ініціативи зі збору гуманітарної допомоги для бойових підрозділів, що першими вирушили обороняти Україну, – серед незабутніх сторінок життєпису письменника. Незважаючи на те, що окремі вірші друкувалися в історико-біографічних виданнях на тему російсько-української війни, як-от: «Миттєвості війни» (2016), «Дороги війни» (2017), «Ті, що пройшли крізь вогонь» (2018), збірці «Скрипка з того берега» (2016), окремих добірках тих років, тільки з виходом книг вибраного «Український апокриф» (2023) та «Сива райдуга» (2024) вдалося зібрати до відповідного циклу все, що становить основу творів на воєнну тематику. А це – окремі публіцистичні виступи та заяви, есе, а також вірші. За класичними поетичними формами Д. Кремінь сформував масштабні обрії інтелектуального осмислення, історіософського осягнення та внутрішнього сприйняття російсько-української війни в контексті світової історії та України зокрема. Розширивши літописний ландшафт української нації, осмислюючи роль і долю сучасника в житті країни, поет реагує на глобальні виклики та страшні втрати влучними художніми ілюстраціями до авторської картини світу – концептосфери війни. Деталізуючи причорноморський міфопростір, апелюючи до степового Подінців’я та східної Слобожанщини, металогічно осягаючи концепт буття, апелюючи до вічних образів, включаючи біблійні та античні, а також відтворюючи візії свого життя, Д. Кремінь розширює діапазон сприйняття сучасної воєнної лірики з притаманними їй епічним конфліктом, узагальнено-особистісною гостротою почуттів оповідача, його чутливістю та болем, а також відвертістю та надією на зміни.

The literary article analyzes the war lyrics of the famous Ukrainian poet, Shevchenko Laureate D. Kremin, written in the last years of his life. With the occupation of Crimea, parts of Donetsk region and Luhansk region, during numerous attempts to capture certain regions of the south and east of Ukraine, D. Kremin, living in Mykolaiv region, with an active civic position, open statements and speeches, poetic selections in Ukraine and abroad significantly revived public and political life, encouraging citizens to unite, resist and fight against Russian criminals. His impeccable authority as the Head of the NSPU regional organization, honorary professor of several universities, editor of the "Soborna vulytsia" journal, speeches at the Mykolaiv Euromaidan in 2013–2014, appeals at the Unity March in March 2014, initiatives to collect humanitarian aid for combat units, who were the first to go to defend Ukraine, are among the unforgettable pages of the writer’s biography. Despite the fact that some poems were published in historical and biographical publications on the topic of the Russian-Ukrainian war, such as: “Moments of War” (2016), “Roads of War” (2017), “Those Who Passed Through The Fire” (2018), the collection “Violin From That Shore” (2016), individual selections of those years, only with the publication of the selected books “Ukrainian Apocrypha” (2023) and “Grey Rainbow” (2024) managed to collect into a conditional cycle everything that forms the basis of works on military theme. These are separate journalistic speeches and statements, essays, and poems too. According to classical poetic forms, D. Kremin formed large-scale horizons of intellectual understanding, historiosophical understanding and internal perception of the Russian-Ukrainian war in the context of world history and Ukraine in particular. Having expanded the chronicle landscape of the Ukrainian nation, comprehending the role and fate of the contemporary in the life of the country, the poet responds to global challenges and terrible losses with apt artistic illustrations to the author’s world model – conceptosphere of the war. Detailing the Black Sea mythospace, appealing to the steppe Podincivia and Eastern Slobozhanshchyna, metalogically grasping the concept of being, appealing to eternal images, including biblical and ancient ones, as well as recreating visions of his life, D. Kremin expands the range of perception of modern war lyrics with their inherent epic conflict, generalized-personal acuteness of the narrator’s feelings, his sensitivity and pain, as well as openness and hope for change.