Варіативність українських компаративних паремій: регіональні особливості в лінгвістичному висвітленні

Abstract

Статтю присвячено аналізу лінгвальних особливостей варіативності українських компаративних паремій, засвідчених у збірках І. Франка «Галицько-руські народні приповідки» (1901–1910) і М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше» (1864). Регіональна специфіка цих одиниць ще не була об’єктом комплексного дослідження в українському мовознавстві. Необхідність їх розгляду зумовлена важливістю не лише аналізу динамічних процесів, що відбувалися в системі української мови ХІХ ст., а й реконструкції окремих, почасти втрачених фрагментів мовної та концептуальної картин світу наших предків. З’ясовано, що в обох названих збірках засвідчено чимало компаративних паремій, що вживалися локально, суто на теренах відповідно західноукраїнського чи центрально-східноукраїнського регіону, аналогів на інших територіях не мали. Такі одиниці мають місцевий (вузькорегіональний) онімний компонент, що територіально маркує їх, вказує на події, що мали локальний статус, проте були доволі важливими для українців ХІХ ст. Встановлено, що І. Франко, на відміну від М. Номиса, фіксує чимало висловів, важливим складником яких є запозичені з європейських мов слова, упорядник здебільшого подає етимологію цих одиниць, однак подекуди таких приміток немає, тому пильний читач може простежити походження окремих лексем самостійно. На основі аналізу особливостей українських компаративних паремій виокремлено два рівні варіативності цих одиниць: локальну (зміну елементів паремій у межах одного регіону/області/міста/села) і міжрегіональну (зміну елементів паремій у різних (часто віддалених) регіонах). З’ясовано, що на рівні локальної варіативності для паремій зі збірки М. Номиса типовим є розширення семантики їхніх варіантів порівняно з вихідною одиницею (собака → попова собака, пень → сосновий пень та ін.). Проаналізовано компаративні паремії зі збірки «Українські приказки, прислів’я і таке інше», які змінюють частиномовну належність опорних лексем, мають варіативний дієслівний та іменниковий складники, а також низку фонетичних варіантів, що безпосередньо передають специфіку народнорозмовного мовлення. Регіональна варіативність компаративних паремій – колоритне явище, яке дає змогу комплексно простежити динамічні процеси в паремійному корпусі ХІХ ст., а також з’ясувати окремі відмінності в поглядах та уявленнях представників західного та центрально-східного регіонів України.

The article is devoted to the analysis of the lingual features of the variability of Ukrainian comparative paremias, attested in the collections of I. Franko «Galician-Ruthenian folk paremias» (1901–1910) and M. Nomys «Ukrainian proverbs, sayings, and the like» (1864). The regional specificity of these units has not yet been the object of comprehensive research in Ukrainian linguistics. The need for their consideration is due to the importance of not only the analysis of dynamic processes that took place in the Ukrainian language system of the 19th century, but also the reconstruction of individual, partially lost fragments of the linguistic and conceptual pictures of the world of our ancestors. It was found out that in both named collections there are many comparative paremiаs that were used locally, purely in the territories of the western and central-eastern regions of Ukraine, respectively, and there were no variants in other territories. Such units have a local (narrow-regional) onymic component that territorially marks them, indicates events that had a local status, but were quite important for Ukrainians of the 19th century. It has been established that I. Franko, unlike M. Nomys, records many paremias, an important component of which are words borrowed from European languages, the compiler mostly provides the etymology of these units, but sometimes there are no such notes, so the attentive reader can trace the origin of individual lexemes independently. Based on the analysis of the peculiarities of Ukrainian comparative paremias, two levels of variability of these units are distinguished: local (changing of paremia elements within one region/region/city/village) and interregional (changing of paremia elements in different (often distant) regions). It was found that at the level of local variability for paremias from the collection of M. Nomys, the expansion of the semantics of their variants compared to the original unit (собака → попова собака, пень → сосновий пень, etc.) is typical. Comparative paremias from the collection «Ukrainian proverbs, sayings, and the like» that change the part-language belonging of the reference lexeme, have variable verb and noun constituents, as well as a number of phonetic variants that directly convey the specifics of vernacular speech have been analyzed. The regional variability of comparative paremias is a colorful phenomenon that makes it possible to comprehensively trace the dynamic processes in the paremia corpus of the 19th century, as well as to understand the differences in the system of views and popular ideas of representatives of the western and central-eastern regions of Ukraine.