Міфологізм роману Дари Корній і Тали Владимирової «Крила кольору хмар»

Abstract

Роман Дари Корній і Тали Владимирової «Крила кольору хмар» (2015) захоплює читачів непередбачуваним розвитком подій, яскравими характерами, художньою інтерпретацією народних вірувань українців про душу, потойбіччя, упирів та вовкулак. Авторки крізь призму міфологічних мотивів акцентують на необхідності розвитку в душі кожної людини емпатії та любові до ближнього. Мета статті полягає в розкритті семантичного коду персонажів, які асоціюються з янголами. Колір крил постає маркером внутрішньої сутності героїв. Новаторство авторок полягає в тому, що ключовим образом роману вони зробили сірого янгола, який є унікальним, оскільки з Біблії та апокрифічних джерел маємо відомості про світлих і темних (занепалих) янголів. Тож під назвою «сірі янголи», на нашу думку, письменниці метафорично замаскували звичайних людей, які постійно повинні робити вибір між добром і злом, шукаючи себе та відкриваючи нові істини. Структурно роман «Крила кольору хмар» тяжіє до жанру чарівної казки, тож головна героїня Аделаїда повинна пройти своєрідне посвячення, психологічну ініціацію – розпізнати зло і віднайтив собі ресурс для боротьби з ним. На її життєвому шляху з’являється мудрець – пан Олег (Хранитель міста Львова), роль прекрасного принца виконує Віктор – білий янгол, антагоністами головної героїні стають чоловічі персонажі (Валерій Едуардович та батько Мечислав), яких вона долає, уподібнюючись до героїні-амазонки. Міфологізм роману «Крила кольору хмар» визначається перш за все взаємодією янголів (білих, чорних, сірих), а також специфікою містичної (й водночас психологічної) ініціації головної героїні, яка, зробивши екзистенційний вибір, уподібнюється до янгола-охоронця. Містичне значення у романі має день осіннього рівнодення, письменниці художньо переосмислюють нічне уславлення бога Світовида уночі 23 вересня, вводять мотив ймовірної подорожі в потойбіччя – до Втраченого Раю. Аделаїда – онука-спадкоємиця воротаря Загубленого Раю – відкриє ворота між світами й ув’язнює за ними свого батька, який став уособленням зла. Д. Корній і Т. Владимирова привертають увагу читача до ряду морально-етичних проблем: взаємини батьків і дітей, вибір між добром і злом, відповідальність за свої вчинки. Містичними мотивами роману «Крила кольору хмар» є використання погляду у ролі магічного дзеркала-зброї; поглинання енергії сонця, вітру, води, блискавки задля відновлення енергії; колекціонування душ; продаж душі; виривання душі; створення родових оберегів; відкривання воріт між світами у день осіннього рівнодення; проведення чорної меси з метою укладання угоди зі Світовидом.

Dara Korniy and Tala Vladymyrova’s novel “The Colour of Clouds Wings” (2015) captivates readers with its unpredictable development of events, vivid characters, and artistic interpretation of Ukrainian folk beliefs about the human soul, the afterlife, ghouls, and werewolves. Through the prism of mythological motifs, the authors emphasise the need to develop empathy and love for one’s neighbour in the soul of every person. The purpose of the article is to reveal the semantic code of characters associated with angels. The colour of the wings is a marker of the inner essence of the characters. The authors’ innovation lies in making the grey angel the key image of the novel, which is unique because the Bible and apocryphal sources provide information about light and dark (fallen) angels. So, under the name ‘grey angels,’ the writers metaphorically disguised ordinary people who constantly have to choose between good and evil, searching for themselves and discovering new truths. Structurally, the novel “The Colour of Clouds Wings” is a fairy tale. Hence, the main character, Adelaide, has to undergo a psychological initiation - to recognise evil and find the resources to fight it. A sage appears on her life’s path – Mr. Oleg (the Guardian of the City of Lviv). Victor, a white angel, plays the role of the handsome prince, and the main character’s antagonists are male characters (Valeriy Eduardovych and father Mechyslaw), whom she overcomes by being like an Amazonian heroine. The mythologism of the novel “The Colour of Clouds Wings” is determined primarily by the interaction of angels (white, black, grey), as well as the specifics of the mystical (and at the same time psychological) initiation of the protagonist, who, having made an existential choice, and try to become to a guardian angel. The day of the autumnal equinox has a mystical significance in the novel; the writers artistically reinterpret the nightly glorification of the god Svitovyd on the night of 23 September, introducing the motif of a possible journey to the otherworld – the Lost Paradise. Adelaide, the granddaughterheiress of the gatekeeper of the Lost Paradise, will open the gates between the worlds and imprison her father, who has become the personification of evil. D. Korniy and T. Vladimirova draw the reader’s attention to several moral and ethical issues: the relationship between parents and children, the choice between good and evil, and responsibility for one’s actions. The mystical motifs of the novel “The Colour of Clouds Wings” include the use of the gaze as a magical mirror-weapon; absorption of the energy of the sun, wind, water, and lightning to restore energy; collecting souls; selling souls; tearing out souls; creating ancestral amulets; opening the gates between worlds on the autumnal equinox; and holding a black mass to conclude a deal with the Svitovyd.