Сучасні науково-концептуальні підходи щодо розуміння поняття «комплексний міжгалузевий правовий інститут»

Abstract

У статті досліджуються сучасні науково-концептуальні підходи щодо розуміння поняття «комплексний міжгалузевий правовий інститут». Підкреслюється, що незважаючи на широкий пласт наукових публікацій у царині правової структуризації та систематики, невпинний розвиток позитивного права об’єктивно призводить до появи чисельних комплексних утворень, що обумовлює подальші наукові пошуки. Розглядається доцільність розмежування понять «комплексні» та «міжгалузеві» правові інститути. Доводиться позиція щодо штучності подібного поділу в контексті загальних уявлень щодо системних зв’язків у праві. Основна причина цього в тому, що ознаки комплексних інститутів цілком екстраполюються на міжгалузеві інститути, як і навпаки. Своєю чергою, утворення та функціонування міжгалузевих інститутів завжди передбачає наявність між їхніми елементами системних зв’язків, адже норми права, що складають подібні інститути не є механічними утвореннями.Авторка приєднується до існуючого в літературі підходу щодо розуміння поняття «комплексність» стосовно міжгалузевих правових інститутів, котра має інтерпретуватися не тільки як певна уніфікованість понять, категорій, правового матеріалу, існуючого в нормативно-правових актах двох чи більше галузей права, але також включає багатоманітність джерельної бази цього елементу системи права (міжнародно-правові акти та договори, судові прецеденти, насамперед, Рішення Європейського суду з прав людини). Крім того в основі міжгалузевих правових інсти-тутів лежать міжгалузеві юридичні конструкції, котрі мають включати до свого змісту не тільки моделювання правових явищ на рівні одразу декількох галузей права, але й на рівні комплексних міжгалузевих правових інститутів.Відстежується механізм створення комплексних міжгалузевих правових інститутів. В межах аналізу видового розмаїття комплексних міжгалузевих правових інститутів, які традиційно поділяються на прикордонні та функціональні, обстоюється точка зору щодо недоцільності суворої градації між комплексними міжгалузевими правовими інститутами публічного та приватного права.

The article examines the modern scientific and conceptual approaches to understanding the concept of ‘complex inter-branch legal institution’. It is emphasised that despite the wide range of scientific publications in the field of legal structuring and systematics, the continuous development of positive law objectively leads to the emergence of numerous complex formations, which necessitates further scientific research. The author considers the expediency of distinguishing between the concepts of ‘complex’ and ‘intersectoral’ legal institutions. The author argues that such a division is artificial in the context of general concepts of systemic relations in law. The main reason for this is that the features of complex institutions are fully extrapolated to inter-branch institutions, and vice versa. In turn, the formation and functioning of inter-branch institutions always presupposes the existence of systemic links between their elements, since the rules of law which constitute such institutions are not mechanical entities.The author joins the existing approach in the literature to understanding the concept of ‘complexity’ in relation to interbranch legal institutions, which should be interpreted not only as a certain unification of concepts, categories and legal material existing in the legal acts of two or more branches of law, but also includes the diversity of the source base of this element of the legal system (international legal acts and treaties, judicial precedents, primarily, the Judgments of the European Court of Human Rights). In addition, inter-branch legal institutions are based on inter-branch legal constructions, which should include not only modelling of legal phenomena at the level of several branches of law, but also at the level of complex inter-branch legal institutions.The mechanism of creation of complex inter-branch legal institutions is traced. Within the framework of the analysis of the species diversity of complex interbranch legal institutions, which are traditionally divided into border and functional ones, the author argues that a strict gradation between complex interbranch legal institutions of public and private law is inappropriate.