Соціально-педагогічна робота в закладах освіти у воєнний та повоєнний період: механізми відновлення та згуртованості

Abstract

Розглядаються ключові особливості соціально-педагогічної роботи в закладах освіти України у воєнний та повоєнний період. Мета дослідження: виявлення основних викликів, з якими стикаються соціальні педагоги, та розробка практичних рекомендацій щодо ефективних механізмів відновлення і згуртованості учасників освітнього процесу. Застосовані методи дослідження: кількісні та якісні, описові, пояснювальні, розвідувальні та прогностичні, теоретичні та емпіричні (анкетування). Проведено анкетування соціальних педагогів, що дозволило проаналізувати їхні підходи до роботи з дітьми, які пережили травматичний досвід, а також оцінити ефективність впроваджених методик психологічної підтримки. Результати свідчать про необхідність комплексного підходу до соціально-педагогічної діяльності, що включає психологічну підтримку, формування безпечного середовища, розвиток навичок емоційної регуляції та зміцнення соціальних зв’язків між учасниками освітнього процесу. Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій для педагогічних працівників, спрямованих на вдосконалення методів роботи з дітьми та підлітками, які перебувають у стані стресу чи мають посттравматичні прояви. Отримані результати можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях, а також у розробці освітніх програм і стратегій підтримки дітей в умовах кризових ситуацій.

Research into socio-pedagogical work in the war and post-war period is essential for adapting the education system to modern challenges, ensuring the psycho-emotional well-being of children and teachers, strengthening social cohesion, and building a sustainable society. The article examines the key features of socialpedagogical work in educational institutions of Ukraine in the war and post-war period. The study aims to identify the main challenges faced by social educators and develop practical recommendations for effective mechanisms for the recovery and cohesion of participants in the educational process. Research methods employed: quantitative, qualitative, descriptive, explanatory, exploratory, predictive, theoretical, and empirical. A survey of social educators was conducted, allowing to analyze their approaches to working with children who have experienced traumatic experiences, to assess the effectiveness of the implemented psychological support methods. The results of the study indicate the need for a comprehensive approach to socio-pedagogical activities, which includes psychological support, the formation of a safe environment, the development of emotional regulation skills, and the strengthening of social ties between participants in the educational process. The practical significance of the study lies in the development of recommendations for pedagogical workers aimed at improving methods of working with children and adolescents who are in a state of stress or have post-traumatic manifestations. The results obtained can also be used in further scientific research, as well as in the development of educational programs and strategies for supporting children in crises.