European practice of evaluating the effectiveness of research Activities

Abstract

Evaluating the effectiveness of research and scientific research activities of scientists is a topical issue nowadays. The importance of promoting responsible evaluation practices is emphasized, contributing to the improvment of the quality of scientific research, as well as recognizing of diversity of scientific results, activities, and goals. The purpose of the article is to study the European experience of evaluating the effectiveness of research and research activities of scientists. Research methods applied: analysis of scientific literature, systematization (to clarify the key concepts of research), comparative analysis (to identify the features of evaluating the effectiveness of scientific research and research activities of scientists), generalization (to form the author's conclusions). The main approaches to evaluating the research activities of scientists and studies are identified as following: economic, scientometric, problem-oriented, etc. Different systems of research evaluation in some European countries (Great Britain, the Netherlands, Norway, Sweden) are analyzed. It has been determined that a comprehensive assessment of the quality of research is carried out in a mixed format, which takes into account scientometric indicators and expert opinion. Intense global scientific competition and constantly increasing demands of educational and research institutions for high R&D performance compel researchers to adopt a functionally oriented and strategically balanced approach to planning their research and publication activities. This implies a clear understanding of the key research performance indicators that prevail in the modern scientific landscape, their evaluation criteria, and potential pathways for lifelong scientific and professional growth. Future research is to focus on identifying opportunities and strategies for implementing best practices from the European experience in assessing the research performance of academic staff in Ukraine.

Оцінювання результативності досліджень та науково-дослідницької діяльності вчених є актуальним питанням сьогодення. Мета статті – дослідити європейський досвід оцінювання результативності досліджень та науково-дослідницької діяльності вчених. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, систематизація, компаративний аналіз, узагальнення. Виявлено основні підходи до оцінювання наукової діяльності вчених і досліджень: економічний, наукометричний, проблемно орієнтований тощо. Визначено, що оцінювання науково-дослідницької діяльності вчених у Великій Британії передбачає урахування їхньої публікаційної активності, визнання результатів їхніх досліджень у науковому середовищі. При оцінці результативності наукових досліджень використовуються такі критерії: чисельність працівників, які виконують наукові розвідки, їх ефективність, вплив досліджень на різні сфери поза академічним середовищем та на дослідницьке середовище закладу. У Швеції визначення рівня результативності наукової роботи дослідників здійснюється на основі самооцінювання закладу і залучення міжнародних експертів, що дає змогу отримати більш якісну оцінку виконаних досліджень. Метою проведення процедури оцінювання діяльності вчених у Норвегії є отримання рекомендацій щодо підвищення якості та ефективності досліджень, що суттєво мотивує до підвищення прозорості критеріїв оцінки, більшої відповідальності та збільшення рівня інституційної автономії. У Нідерландах застосовується система оцінювання досліджень, яка провадиться університетами самостійно і координується на національному рівні Стандартним протоколом оцінки. Проаналізовано Сан- Франциську декларацію про оцінювання наукових досліджень і Лейденський маніфест щодо наукометрії. Встановлено, що всебічна оцінка якості наукових досліджень є ефективною за умови використання змішаного формату, що передбачає урахування як наукометричних показників, так і експертної думки.