Мікросателітна нестабільність при спорадичному раку шлунка

Abstract

У дослідженні представлені результати променевої та хіміотерапії цисплатином та 5-фторурацилом у паці- єнтів з місцево поширеним раком шлунка залежно від мікросателітної нестабільності у локусах ВАТ-25,26, відповідальних за гени постреплікативної репарації MSH2,MLH1. Показано, що у 50 % хворих на місцево розповсюджений рак шлунка має місце мутаторний фенотип з мікросателітною нестабільністю за локусами ВАТ-25, ВАТ-26. Максимальний терапевтичний ефект променевої терапії з модифікацією цисплатином досягнуто у хворих, у яких не було МСН; а за модифікації 5-фторурацилом − у пацієнтів з наявністю мікро- сателітної нестабільністі за локусами ВАТ-25, ВАТ-26. Токсичні ефекти хіміопроменевої терапії не пов’язані з генетичними особливостями пухлини, а є результатом дії цисплатину та 5-фторурацилу на органи та сис- теми організму пацієнта. Ключові слова: рак шлунка, хімотерапія, променева терапія, мікросателітна нестабільність